(баланс);
Похідні терміни (утворені префіксальним способом): multiple, review, relevance, result, invariably, misallocate, resource, output;
(утворені суфіксальним способом): maintenance, compliance, enhance, importance, performance, important, relevant, effectiveness, collaborative, effectively, supportive, objective, intensive, experience, management, coverage, encourage, examiner, internal, decision maker, mechanism, ability, availability, quality, liquidity, authority, accountability, probability, useability, complexity, responsibility, requirement, development, element, adjustment, reconcilement, decision, conclusion, information, organization, institution.
(утворені перфіксально-суфіксальним способом): interacting, interrelated, interdependent, reporting, reliable.
Складні терміни : first-level users (користувачі-початківці).
Терміни, що складаються з кількох слів: management information system (кправлінська інформаційна система), longer term strategic goals (довгострокові стратегічні цілі), financial accounting systems (системи бухгалтерського обліку).
3. Словотворчий аналіз
Предметом дослідження словотвору є вивчення процесу творення нових лексичних одиниць та засобів, за допомогою яких цей процес відбувається (суфіксів, префіксів, інфіксів тощо).
Центральне питання словотвору – це вивчення структури і змісту слів. Слово входить до складу словосполучення – найближчої граматичної одиниці, через яку воно реалізується в реченні.
Морфема – це сполучення якогось значення і фонетичної форми. Проте морфема, у противагу слову, не автономна одиниця, хоча окремі слова можуть складатись лише з однієї морфеми. Звичайно в англійському слові розрізняємо дві-три (зрідка – більше) морфеми.
Корінь вважається головним складовим елементом, що після вилучення функціональних афіксів не підлягає подальшому словотворчому аналізу. В англійській мові корінь дуже часто збігається з формою слова. Фонетично це явище дуже часто відбувається в односкладових словах. Збіг кореня з формою слова є наслідком історичного розвитку структури власне англійських слів – наприкінці середньовічного періоду відбулося зникнення закінчень. Як наслідок цього процесу англійські слова відтоді не мають формальних ознак (закінчень), які вказували б на приналежність до певної частини мови. Переважна частина односкладових слів – це продуктивні, словотворчі корені, за допомогою яких утворюються нові, похідні слова.
Тоді як корінь – до певної міри незалежна частина слова, афікси – завжди залежні елементи структури. І суфікс, і префікс мають семантичне навантаження, проте вони не вживаються у вигляді незалежних мовних одиниць.
Суфікс – деривативний (похідний) елемент наприкінці слова (між коренем і закінченням), який є або був продуктивним елементом словотвору. Суфікс має лексико-семантичне значення, проте не вживається відокремлено, тобто не має ознак окремої частини мови. Однак, коли одне і те ж слово з різними суфіксами належить до однієї частини мови, то за допомогою суфікса розрізняються лексико-граматичні класи цих слів, наприклад: суфікси –er та –est для вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників: long-er – the long-est, late-er – the late-est. Суто семантичні зміни відбуваються у слові при зміні суфікса і дозволяють відносити це слово до однієї частини мови. Нарешті, різні суфікси можуть утворювати як просту, так і подвійну опозицію різних частин мови, наприклад: dark – dark-ing, darkish (прикм.) – dark-ly (прислівн.) – dark-ness (імен.).
Крім того, існує багато інших суфіксів, таких як -ance, -ity, -tion, -sion,
-ment, та багато інших, приклад творення слів за допомогою яких можна подивитись в розділі „Лексичний аналіз”.
Завдяки тому, що за суфіксом зберігається одне лексико-семантичне значення, вживання останнього з основою певних груп слів спонукає до утворення відповідних частин мови. Звідси суфіксація – важливий вид словотвору в англійській мові з типами, що склались історично.
Префікс – це морфема, що стоїть перед коренем слова і модифікує його значення. Префікси в сучасній англійській мові завжди деривативні. Префікс майже не допомагає розрізнювати частини мови за винятком тих випадків, коли він присутній у складі дієслова або слова категорії стану, напр.: a search – to search, to research.
Інфікс – афікс, що зустрічається в середині основи. Інфіксація, як тип словотвору, не продуктивна. Інфікс – явище загально індоєвропейського характеру. Це, головним чином, приголосний „п”, що зустрічається при морфологічному перерозкладі слова: stand – stood.
Комбінуюча форма – запозичене з грецької чи латинської мови слово, яке може набирати вигляду афікса. Оскільки слово типу cyclo-, poly-, stereo-, trans-, tele-, micro- вільно існувало у мові, з якої воно запозичене, його слід відрізняти від афікса. Прикладами таких слів можуть бути такі: transaction, microcomputers, minicomputers, macro level, micro level. Окремі комбінуючи форми тяжіють до самостійного вжитку у розмовній мові, наприклад: auto, stereo та ін.
Аломорфи – це різновидність або варіант морфеми, що характеризується зміною літери чи звука у своїй структурі. Аломорфи мають різні форми: in-, il-, im-, ir-: in-creasingly, in-genious, im-plode, in-tently, in-side, im-munity, in-oculating, re-exposed, en-countered. Аломорфи зустрічаються при утворенні множини іменників за допомогою морфеми –s: members, bodies, issues, та форм дієслів минулого часу і дієприкметників, де спостерігається опозиція дзвінкого/глухого варіантів суфікса –ed: signed, provided.
Напівсуфікси. Існують випадки, коли провести чітку межу між коренем та афіксами досить важко. В англійській мові є корені з високо розвиненими комбінуючими властивостями. Вони вживають у функції другого елемента структури слова і за своїм загальним значенням нагадують суфікс. Узагальнення лексико-семантичного навантаження мало місце в тому, що поруч з функцією напівсуфікса ці форманти довгий час вживались як окремі слова – -man, -like, -proof, -worthy, напр.: likelihood.
4. Морфологічний аналіз
В англійській мові, як і в українській, слова за їх значенням і граматичними ознаками поділяються на класи, що звуться частинами мови. Морфологічний аналіз – це аналіз частин мови.
Іменник.
Іменники в англійській мові поділяються на злічувані і незлічувані.
Злічувані іменники означають предмети, які можна полічити. Вони можуть вживатися в однині і множині: goals, issues, decisions, levels, consumer, elements.
Незлічувані іменники – це назви речовин і