План.

Вступ.

1. Коротка історія латинської мови та її роль в розвитку світової культури. Зв’язок латинської мови з старогрецькою. Роль латинської і грецької мови у створенні медичної термінології.

2. Алфавіт. Голосні. Дифтонги.

Латинська мова (lingua Latina) – мова індоєвропейської сім'ї. Вона дістала назву від племені латинів, які на початку і тис. до н.е. заселяли невелику область Центральної Італії – Лаціум. Головне місто Лаціума Рим, засноване у 753 р. до н.е., в результаті постійних війн перетворюється з міста-держави на столицю рабовласницької імперії. Латинська мова стала державною мовою на значній території Європи від берегів Середземного моря до Атлантичного океану, а також у Північній Африці і в частині Азії від побережжя Середземного моря до гір Кавказу і ріки Євфрат.

З підкоренням Греції Римом (ІІ ст. до н.е.) відбувається взаємозбагачення латинської і грецької мов і культур. Латинська мова запозичила значну кількість грецьких слів, а також грецьку медичну термінологію, засновником якої був лікар Гіппократ. У процесі розвитку деякі з грецьких медичних термінів латинізувались, наприклад: cranium – череп, arteria – артерія, therapia – лікування; при цьому деякі з них зберегли грецькі закінчення, наприклад diabetes – діабет, dyspnoe – задишка.

Латинська та старогрецька мови залишаються основними міжнародними джерелами для штучного створення нових медичних термінів в сучасних мовах. Назви хворіб, їхніх симптомів, анатомічна номенклатура, назви лікарських препаратів тощо – це все слова латинського і грецького походження.

Понад півтори тисячі років латинь була для Європи мовою культури і науки, зокрема медицини. У Європі за майже тисячолітній період історії середніх віків створилася обширна література латинською мовою. Сюди відносяться багато численні історичні хроніки, романи, поеми, наукові, філософські та богословські трактати. Поряд з цим із суміші розмовної латинської мови і місцевих діалектів сформувались самостійні національні мови, відомі під назвою романських.

Епоха Відродження (Ренесансу) відкрила для наступних поколінь багато літературних творів, пам’ятників монументальної скульптури. В цей період у всі європейські мови проник великий вплив латинської лексики, що відносилась, головним чином, до інтелектуального життя суспільства, його культури, науки, медицини. Саме в цю епоху закладаються основи міжнародної медицинської термінології на латинській мові.

Медична освіта неможлива без володіння основами латині. Вивчення латинської мови має велике значення у підготовці медичного спеціаліста середньої ланки, оскільки допомагає свідомо засвоювати і розуміти медичні терміни латинсько-грецького походження, з якими він зустрічатиметься і буде послуговуватися у своїй практичній діяльності. Медикам з давніх часів відоме таке латинське прислів'я: Invia est in medicina via sine lingua Latina – Непрохідний шлях в медицині без латинської мови. справедливе це твердження і наш час.

2. Латинський алфавіт складається з 24 букв.

Друковані літери | Писані літери | Їх назва | Їх вимова

A a | A a | а | а

B b | B b | бе | б

C c | C c | це | ц, к

D d | D d | де | д

E e | E e | е | е

F f | F f | еф | ф

G g | G g | ге | г (російське)

H h | H h | га | г (українське)

I i | I i | і | і, й

K k | K k | ка | к

L l | L l | ель | ль

M m | M m | ем | м

N n | N n | ен | н

O o | O o | о | о

P p | P p | пе | п

Q q | Q q | ку | к (в)

R r | R r | ер | р

S s | S s | ес | с, з

T t | T t | те | т

U u | U u | у | у

V v | V v | ве | в

X x | X x | ікс | кс або кз

Y y | Y y | іпсилон | і

Z z | Z z | зета | з або ц

Вживання великої літери

В латинській мові з великої букви пишуться власні імена, назви місяців, географічні назви, назви народів, прикметники і прислівники утворені від назв народів: Roma, Romanus, Romani, September, Latinus, Celsus, Italia.

В рецептах з великої букви пишуться назви хімічних елементів, препаратів, рослин

Valeriana – валеріана, Chininum – хінін.

Голосні (Vocales)

У латинській мові є 6 голосних: a, e, i, o, u, y

Голосні а, е, о пишуться і читаються як і в українській мові:

а – natura, aorta, ana

e – dens, ego, vertebra

o – os, foramen

Буква і читається як укр. –і- : vita, internus

Але перед голосною на початку слова і між голосними всередині слова читається як –й-. В цих випадках замість і може вживатися j, якої в класичній латині не було (введено в пізніші часи).

maialis – травневий - (majalis)

iecur – печінка - (jecur)

iciunum – порожня кишка - (jejuunum)

maior - більший - (major)

iodum (Iodoformium) – У словах грецького походження завжди пишеться буква –і-

Буква u читається як українська –у-:

tumor – пухлина

genu – коліно

purus – чистий

Буква у читається як укр. –і-, вживається в словах грецького походження: butyrum – масло.

В грецьких префіксах:

hyper – над; hypertonia – підвищений кров'яний тиск

hypo – під; hypotonia – зниж кров'яний тиск

dys – розлад функцій; dyspnoe – задишка

syn – разом, з’єднання; syndromum –