Складена або ще по-іншому її називають аналітична, форма найвищого ступеня утворюється сполученням слова найбільш або найменш із звичайним прикметником: найбільш досконалий, найбільш приємний, найменш чіткий..

Інколи найвищий ступінь порівняння виражається описовим зворотом: дорожчий над усе, веселіший за всіх.

Окремі якісні прикметники не мають ступенів порівняння, а саме:

прикметники, що означають масть тварин: (буланий, вороний, чолий).

Прикметники на означення кольору, утворені за кольоровою схожістю до інших, прикметників: малиновий, балки тни, бордовий, вишневий, жовтогарячий, шоколадний.

Прикметники з суфіксами –ав-(-яв), -уват-(-юват-) із значенням неповного вияву ознаки: жовтавий, зеленавий, чорнявий, білуватий, синюватий.

Прикметники з суфіксами –еньк-, есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-, -езн-(-енн-), -ущ-(-ющ-) та з префіксами пре-, архі-, ультра-: молоденький, тихесенький, білісінький, тонюсінький, величезний, старезний, широченний, загребущий, хитрющий, премудрий, предобрий, ультрачервоний.

Прикметники, що виражають сталі ознаки: мертвий, жонатий, німий, сліпий, лисий; рідкісне вживання деяких із цих прикметників у формі вищого ступеня підпорядковується певній стилістичній настанові, наприклад: залоскотаний тигр мертві ший мертвого.

Складні прикметники, що означають якість з додатковим відтінком або назви відтінків кольорів, або поєднання двох і більше кольорів: кисло-солодкий, темно-червоний, синьо-біло-червоний.

Більшість складних прикметників, зокрема з другим компонентом – подібний або - видний: чорноокий, білогривий, довгогривий, гострокрилий, прудконогий, бруньковидний.

Прикметники дієприкметникового походження на –ан-, енн-,: нездоланний, невблаганний, незбагненний, незчисленний.

Прикметники віддієслівного творення з префіксом не-: невмирущий, невиліковний, непохитний.

Численна група якісних прикметників об’єднуються в категорію безвідносної міри якості предмета. Вони вказують на міру виявлення ознаки в предметі без порівняння її з такою ж ознакою в іншому предметі: білуватий, русявий, злегка синій, не дуже смачний, дещо різний, помітно вологий, біль-менш міцний, зернистий, досить переконливий, широченний [1. С.154].

Описові (складені) форми – послідовні, універсальні й логічні, але нагромадження їх поряд у тексті небажане і його слід уникати, використовуючи прості форми. Прості форми структурно легші, лаконічніші, коротші, тому їм частіше надається перевага, особливо в усному мовленні та в красному письменстві й публіцистиці; вони – невід’ємна частина емоційно-експресивної лексики. Складання форми при всій їх позитивній характеристиці – все ж функціонально обмежені, вони більш характерні для книжних стилів.

Синтетична форми прикметників найвищого ступеня може набувати значення релятивну, тобто передавати гранично велику міру ознаки безвідносно до інших предметів, без зіставлення з ними, без виділення одного предмета з ряду однорідних за якоюсь ознакою або якістю. У таких формах відсутнє порівняння чи заставлення кількісних характеристик предметів, наприклад: найширшій кола читачів звертаються в газету… виділити їх найхарактерніші риси… тощо. Ступені порівняння прикметників у українській мові змінюються за відмінками, родами, числами. Наприклад, він сильніший, вона сильніша, воно сильніше, вони сильніші.

4. Ступені якості (форми суб’єктивної оцінки) прикметників.

Серед прикметників з такою ознакою розрізняють дві групи: прикметники із значенням безвідносної міри якості предмета і прикметники із значенням суб’єктивної оцінки якості предмета.

Розглянемо кожну групу.

Прикметники із значенням безвідносної міри якості предмета. Безвідносна міра якості предмета властива скісним прикметникам. Суть її полягає в тому, що виділяється ознака за мірою (чи ступенем) інтенсивності її, але без елементів порівняння. В українській мові виділяють три ступені інтенсивності ознаки – недостатній, помірний і надмірний та дві форми вияву кожної з них: синтетичну і аналітичну.

Прикметники недостатнього ступеня передають міру якості неповну, незначну, часткову, тобто кількісно меншу, у порівнянні з ти. Що передається звичайним прикметником. Проста (синтетична) форма прикметників цього ступеня утворюється від основи звичайного прикметника та суфіксів –уват- (-юват-): солодкий – солодкуватий, червоний – червонуватий, тісний – тіснуватий, великий – великуватий, синій – синюватий тощо.

Іноді для утворення цього ж типу прикметників використовується суфікс –ав-(-яв-), якщо він близький за значенням до суфіксів –уват- (-юват-): зеленавий, жовтавий, але інше значення спостерігається у прикметників типу: кістлявий, русявий, сухощавий. Такі прикметники не передають значення недостатнього ступеня. Вони лексично самостійні. Їхні суфікси не синонімічні в цих випадках з суфіксами –уват-, -юват-.

Ознаки недостатнього ступеня спостерігаються і в прикметниках із суфіксом -–аст-, -яст- якщо такий прикметник утворений від звичайного прикметника, наприкалд6 довгий – довгочастий, круглий – круглястий. Але прикметники, утворені від іменників, ознаку недостатнього ступеня не передають: дугастий, голінастий, вихрастий, зозулястий тощо. Немає ознаки недостатнього ступеня інтенсивності і у прикметників із суфіксом -–уват-, -юват- та префіксами при-, під-, недо-, наприклад: приземкуватий, недоумкуватий, а також у прикметників із суфіксом –уват, -юват-, що утворилися не від прикметників (задерикуватий, злодійкуватий) [8, С. 139].

Складна (аналітична) форма прикметників, що передають недостатній ступінь інтенсивності ознаки, утворюється шляхом поєднання звичайного ступеня прикметника типу трохи, дещо, злегка, наприклад: трохи смішний, злегка блакитний, не дуже чемний тощо.

Можливе поєднання простої і складної форм, що надає дещо нової міри ознаки., певної її конкретизації у предметі. Наприклад, тіснуватий – трохи тіснуватий, грубуватий – дещо грубуватий, солонуватий – злегка солонуватий.

Помірний ступінь вияву якості – це звичайний прикметник, що передає нормальну міру ознаки, не велику і не малу: холодний, смачний, прозорий. Цю помірність вияву ознаки іноді підкреслюють слова помірно, більш-менш, прийнятно, нормально, звично тощо: більше-менш точний, звично холодний, прийнятно високий, в міру обережний.

Прикметники надмірного ступеня передають міру якості предмета. Значно вищу від норми, що її передає прикметник нульової форми. Проста (синтетична) форма прикметників цього ступеня утворюється від основи звичайного прикметника (нульова його форма) на суфіксів: -ущ- (-ющ-), -уч-(-юч-): злий – злющий, багатий – багатющий, холодний – холоднючий – холоднючий; -енн-, -езн-,, -елелзн-: здоровий –