Розвиток суспільства і збагачення словникового складу англійської мови

Неологізми сфери економіки

Розвиток словникового складу, його збагачення відбиває, як відомо, насамперед розвиток того середовища, у якому знаходиться мова. Суспільство і є соціальним середовищем мови. Воно, підкреслював Ю.О. Жлуктенко, складає найважливіший компонент немовного середовища. [Жлуктенко 1989:28]. Розподіл неологізмів за соціофункціональними класами з урахуванням їх прикріпленості за певними сферами людської діяльності дає можливість виділити "сфери росту " (growth areas ), установити конкретний зв'язок між соціальними явищами й інноваційними процесами.

Останнє десятиліття було періодом бурхливого розвитку майже всіх сторін життя людства, однак серед них варто особливо відзначити сферу сучасної інформаційної техніки і сферу економічного життя як головних постачальників нової лексики і фразеології, причому комп'ютеризація соціального життя призводить до того, що багато неологізмів, пов'язаних з інформаційною революцією, належать одночасно і сфері сучасної техніки, і сфері економіки, і сфері медицини І т.п. (homebanking, E-sourcing, database marketing, telemedicine, technoathlete). Вплив інформаційної революції на розвиток словникового складу англійської мови заслуговує особливої уваги, і тому йому присвячено окремий розділ.

Сфера економічного життя в останнє десятиліття була сферою кардинальних змін, і ці зміни відображено в численних інноваціях. У 90-і роки в сфері економіки і бізнесу відбувалася революція, і навіть не одна, а цілих чотири. Перша пов'язана з "глобалізацією" ринків і бізнесу, друга - із комп'ютерами, третя - це революція в управлінні економікою, і четверта революція пов'язана із впровадженням інформаційної техніки.

Термін «глобалізація» сьогодні стає одним із найпоширеніших: "Сутністю глобалізації є перетворення людства в єдину структурно-функціональну систему, організовану за" ієрархічним принципом. В умовах глобалізації намітився перехід від мови понять, які допускають багатомірність змістів кожного із них щодо припустимих дискурсів, які передбачають одномірность їх значень щодо різноманіття використовуваних контекстів" [Лопатин 2000 : 14].

У самому понятті «глобалізація» ключове слово «взаємозв'язок». Саме взаємозалежність різних суспільств, її зростання, а зовсім не нівелювання світу на всіх «поверхах» суспільної дійсності утворить суть глобалізації.

Науковці зазначають, що "основні параметри сучасної глобалізації - це не політична залежність , як було в минулому - слабих *' від сильних, периферії від центру, колонії від метрополії, а три основних параметри: взаємозалежність економічна; інформаційна глобалізація, що пов'язана з культурними процесами; взаємозалежність з точки зору-безпеки - екологія, ядерна енергетика, ядерна зброя і т.д.» [Актуальные * 1999:41].

Глобалізація створила, наприклад, тісні економічні зв"язки між Лондоном і Нью-Йорком: десятки тисяч нью-йоркців постійно мешкають у Лондоні і навпаки,'щорічно сотні тисяч мешканців цих двох

міст "обмінюються візитами". Два міста, на думку журналістів, перетворюються на "один трансатлантичний мегаполіс" і для його позначення "відроджується" слово nylon "нейлон", яке у процесі створення в середині XX століття якраз і базувалося на назві двох міст (nylon = New York + London ):

Kastner is a resident of a place called NYLON a single city inconveniently separated by an ocean. (Newsweek, No 13, 2000)

\ У зв'язку із глобалізацією економіки і бізнесу спостерігається висока дериваційно-синтагматична активність лексеми global (globality, globalize, globalization, global comporation, global villager). Відзначимо також, що скорочений варіант слова global (globo) перетворюється, власне кажучи, у префіксальний словотворчий елемент, із яким створені такі неологізми, як globitarian, globoboss, globocop, globocrat, globoprotester.

^ Процес глобалізації господарських і інших зв'язків , що набрав досі небачених темпів, виявився значною мірою результатом того, що називають постіндустріальною фазою, новим витком НТР. «Електронна» ера - цей грандіозний технологічний прорив - безсумнівно розширила можливості людства. Водночас вона принесла чимало нових і серйозних проблем. Посилилася нестабільність у взаємозалежному світі, намітилася - у зв'язку з труднощами адаптації до нових технологій -тенденція росту соціальних протиріч навіть у розвинутих країнах. Нарешті, зросла залежність периферії від центру - технологічна, фінансова, інформаційна.

Все це саме по собі і разом взяте викликало негативну реакцію багатьох людей. Так народився рух "антиглобалізації" (antiglobalization). Кількість протестуючих (globoprotesters ) проти згубних наслідків цієї тенденції

розвитку економіки постійно зростає. Всередині руху виділяються окремі напрямки: проти економічних, інформаційних, культурних протиріч.

The politics of antiglobalizatlon are graving into a powerful force aimed at liberal democracy and market economy.

(Newsweek, 1 Nov 1999)

In a ruckus over foreiignn trade, a surge ofviolencee rocks the placid « 90s. What does this odd coalition of globo-protestern really want.

(Newsweek, 13 Dec. 1999)

Дуже гостро стоїть питання про глобальний космополітизм. Ще не зовсім ясно, чи сприяє процес глобалізації об'єднанню різних народів на глибинному рівні. На початку розвитку глобалізації передбачалось, що з часом сформується певна спільна культура, єдина для всього світу. Вона утвориться на єдиних основах традиційних цивілізацій, орієнтованих на цінності істини, добра і краси.

Виникла нова термінологія. На межі століть стали говорити не лише про національну, а навіть про європейську ідентичність. Особливу увагу стали приділяти характеристикам американської ментальності, оскільки завдяки глобалізації відбувся могутній вихід американської культури за межі США. Це створило проблему сумісності американських цінностей з цінностями інших національних культур.

До числа найбільш очевидних американських цінностей відносяться: досягнення успіху, активна праця, моралізм, благодійність, ефективність і практичність, ідея прогресу, матеріальний комфорт, соціальна рівність, свобода, соціальний конформізм, цінність науки і технології, патріотизм, демократія, довіра до себе (індивідуалізм). До американських цінностей часто відносять також домінуючу орієнтацію на ріст і існування власного Я (self fulfilment ), егоцентризм, самоосвіта і самонавчання, екологізм і т.д.

прихильники антиглобалізації протиставляють парадигмі вестернізації парадигму епохи націоналізмів.

Як вважають учасники руху