Протягом останнього десятиліття увійшли в мову нові слова (переважно прикметники), утворені за допомогою дериваторів-конфіксів, у яких поєдналися іншомовний (як правило, префікс) та питомий афікси:–

анти- ... -н- (-ов-, -івськ-): антидемпінговий (анти- + демпінг- + -ов/ий/ демпінг), антикорупційний (анти- + корупціj- + -н/ий/ корупція), антикультівський (анти- + культ- + -івськ/ий/ культ), антирухівський (анти- + рух- + -івськ/ий/ Рух).–

пост- ... -ськ- (-ницьк-, -ов-): постчорнобильський (після Чорнобиля: пост- + чорнобил’- + -ськ/ий/ Чорнобиль), постзаколотницький (пост- + заколот- + -ницьк/ий/ заколот), поствідлиговий (пост- + відлиг- + -ов/ий/ *відлига), постімперський (пост- + імпер(іj)- + -ськ/ий/ імперія).

Показником словотвірнної адаптації є зростання кількості складних слів, в яких один із компонентів – іншомовний за походженням. До найчастіше використовуваних у сучасних новотворах іншомовних основ належать: переважно препозитивні – авіа-, авто a– (від автомобіль), авто b – (з лат. «сам»), агро-, арт-, біо-, веб-, відео-, гео-, еко-, егерго-, євро-, нарко-, психо-, радіо a- (від радіо), радіо b – (від радіація), теле-, термо-, транс-, шоу-; як правило, постпозитивні – -крат, -кратія, -мен, -фобія, -фоб, філ, -шоу. На користь того, що дані іншомовні елементи при творенні нового слова усе ж є коренями, а не афіксами (часто їх називають афіксоїдами з огляду на функціональну схожість), свідчить той факт, що ті з них, котрі активізувалися або сформувалися недавно, можуть у новотворах виступати як у пре- так і в постпозиції. Наприклад, шоумен (ведучий розважальних програм) і ток-шоу (різновид телевізійної програми), арт-студія (мистецька організація) й поп-арт (напрям у сучасному мистецтві), енергоринок (сфера збуту електроенергії) і обленерго (обласна енергетична компанія) тощо. Окрім того, ці словотворчі елементи можуть поєднуватися між собою в нові слова без участі інших коренів: авіашоу, телемен, телеарт, відеоарт, трансаеро та ін. Окремо слід зазначити, що більшість слів із такими компонентами створювалися не в українській мові, а вже готовими були запозичені з мов, де ці елементи функціонують як корені. “Кореневість” їх на українському ґрунті засвідчують певним чином і хитання в орфографічному освоєнні запозиченого слова: випадки написання слів авіатур, веб-сторінка, ток-шоу і разом, і через дефіс не можна зводити лише до виявів неграмотності авторів текстів. Це непрямий доказ того, що в свідомості мовців ці іншомовні елементи марковані як корені, бо ж не викликає сумнівів ні у кого те, що префікс потрібно писати разом.

Висновок

Хоч інтенсивне словотворення та зростання кiлькостi лексичних запозичень є явищем об’єктивним та iсторично зумовленим, це приводить до зрушень у системi української мови. Hавала нового лексичного матерiалу може мiстити в собi загрозу до порушення рiвноваги в мові, яка може втратити можливість бути універсальним засобом спілкування. Наприклад, скільки інформації можна отримати з такого речення: Придбавши в мобіл-салоні стартовий пакет, ваучер або скретч-картку, отримаєш бонус 5% вартості покупки. П’ять слів (із дванадцяти) у такому реченні потребують додаткового роз’яснення: мобіл-салон – крамниця, що торгує мобільними телефонами та супровідною технікою; стартовий пакет – кілька предметів продажу, які пропонують купити одночасно і зі знижкою; ваучер – документ, який підтверджує видачу кредиту; скретч-картка – електронна картка, яка дає право користуватися заздалегідь оплаченими послугами (що є вартістю картки) у будь-який час; бонус – премія, приз, подарунок. Унаслідок невиправданого вживання іншомовних слів мова може втрати свої головні функції – комунікативну та інформативну.

Список використаної літератури

1. Франко І. Говоримо на вовка – скажімо і за вовка // Зібрання творів у 50-ти т. – Т.28. – К.,1980. – С.173, 175.

2. Українець. Література російська, великоруська, українська і галицька // Правда. – Ч.4. – 1874. – С.162.

3. Синявський О. Норми української літературної мови. – Львів, 1941. – С. 151.

4. Синявський О. Норми ... – С. 152.

5. Там само. – С.219.

6. Сікорська З. С. Словотвірна структура похідних слів з різною формально-семантичною співвідносністю // УМЛШ. – 1986. – № 6. – С.20.

7. Англо-український словник. – К., 1972. – С. 64.

8. Возний Т. М. Словотвір дієслів в українській мові у порівнянні з російською та білоруською. – Львів, 1981. – C. 41, 53.

9. Муромцева О. Г. Розвиток лексики української літературної мови...– С. 34.

10. Юрчук Л. А. Суфіксальний дієслівний словотвір // Словотвір сучасної· української літературної мови. – К., 1979. – С.173. Возний Т.М. Словотвір дієслів в українській мові у порівнянні з російською та білоруською. – Львів, 1981. – С.28.

11. Юрчук Л. А. Суфіксальний дієслівний словотвір... – С.175.; Возний Т.М. Словотвір дієслів в українській мові... – С. 26-27.

12. Англо-український словник. – К., 1972. – С. 403.

13. Аналогічно до батракувати від батрак, відьмувати від відьма та ін. Див. також: Юрчук Л. А. Суфіксальний дієслівний словотвір... – С.181.

14. Англо-український словник. – К., 1972. – С. 500.

15. Юрчук Л. А. Суфіксальний дієслівний словотвір // Словотвір сучасної· української літературної мови. – К., 1979. – С.174.

16. Родніна Л. О. Суфіксальний словотвір іменників у сучасній українській мові // Словотвір...– С.65.

17. Англо-український словник. – К., 1972. – С. 457.

18. Webster’s new world dictionary. – Macmillan, USA. –