Стилістика фразеологічних одиниць

Фразеологізми є одним із найвагоміших компонентів стилістичної системи української мови. Вони активно використовуються в усіх функціональних і експресивних стилях, виконуючи там різноманітні функції. Подібно до лексичних одиниць, фразеологізми мають певне стилістичне забарвлення. Серед них виокремлюються нейтральні (або між стильові), що не мають емоційно-експресивного забарвлення і функціонують у всіх стилях української мови, та стилістично забарвлені, використовувані в одному чи кількох стилях. Проте точно визначити стилістичне забарвлення окремо взятої фразеологічної одиниці можна не завжди, оскільки багато з них розширили сферу свого вживання, змінили функціонально-стильове навантаження. Вивчення стилістичного потенціалу фразеологізмів передбачає також поділ їх за джерелами виникнення на розмовно-побутові, фольклорні (народнопоетичні) і книжні.

Книжним фразеологізмам, що вживаються в мові наукового стилю, не властиві образність та емоційне забарвлення. Більшість з них є стійкими термінологізованими сполуками, що виконують номінативну функцію. Серед книжних фразеологізмів виокремлюють загальнонаукові стійкі сполучення, які функціонують у всіх галузях науки (а іноді проникають в інші стилі мови), та вузько термінологічні, що з'явилися внаслідок розвитку окремих галузей науки. У науково-популярному та рідше науково-навчальному стилях іноді вживаються емоційно-оцінні фразеологізми.

Точність, лаконічність, однозначність офіційно-ділового стилю зумовлюють функціонування в ньому нейтральних фразеологізмів. Крім термінологізованих сполук у цьому стилі вживається велика кількість кліше. В окремих текстах офіційно-ділового стилю використовуються експресивно забарвлені фразеологізми з урочисто-піднесеним звучанням.

Широкий діапазон функціонування публіцистичного стилю визначає різнорідний склад стійких висловів, вибір яких залежить від конкретних завдань комунікативного акту. Тут активно використовуються термінологічні, загальнолітературні, народнорозмовні та фольклорні фразеологізми, афоризми, крилаті вислови, сентенції, максими, цитати з літературних і наукових творів, а також прислів’я і приказки. Ці мовні засоби часто вводяться в текст у трансформованому вигляді. Публіцистичний стиль, як і художній, не тільки послуговується фразеологізмами, а й продукує їх, тобто є джерелом фразеологічного збагачення української мови.

Арсенал фразеологічних засобів художнього стилю подібний до публіцистичного, проте завдання цих мовних засобів у них інші. У мові художньої літератури?з метою надання їй образності, емоційності, експресивності широко вживаються всі групи фразеологізмів. Найрізноманітніші функції виконують стійкі сполуки в поетичній мові: експресивну, оцінну, мовні характеристики персонажа, створення гумористичних і сатиричних ефектів, використовуються як евфемізуючий засіб, як заголовки, епіграфи, кінцівки творів. У текст художнього твору фразеологізми вводяться або в цілісній формі, або у видозміненій, трансформованій, що дає змогу подати образ уставленого виразу в оновленому вигляді, посилити його експресію, додати гумористичного чи сатиричного забарвлення. Найпоширенішими способами трансформації цих мовних засобів є розширення та скорочення компонентного складу стійкого словосполучення; синонімічна, антонімічна, патронімічна, метонімічна, тематична заміна його компонентів; контамінація; контекстуальна дефразеологія сполуки; паралельне використання фразеологічно зв’язаних і вільних словосполучень; представлення в контексті тільки загального змісту (внутрішньої форми) фразеологізму за відсутності формального вираження тощо. Фразеологізми є також важливим текстотворчим чинником: вони виступають організуючим центром у баках, вживаються як композиційно-архітектонічний елемент у прозових творах.

Склад фразеології розмотано-побутового стилю також досить розмаїтий, але спільними ознаками більшості цих мовних засобів є іронічно-знижене стилістичне забарвлення, яскрава експресивність. Фразеологізми цього стилю активно використовуються у творах художньої літератури.

Фразеологія конфесійного стилю характеризується вузькою сферою вживання та специфічним урочисто-піднесеним стилістичним забарвленням.

Запитання і завдання

Що таке фразеологізм?

Назвіть основні типологічні ознаки фразеологізмів.

Чи однакову стилістичну вагу вони мають?

На які групи поділяються фразеологізми за джерелами виникнення?

Схарактеризуйте експресивно-стилістичні властивості книжних фразеологізмів.

Дайте стилістичну характеристику фольклорних фразеологізмів.

Розкрийте стилістичні можливості розмовно-побутових фразеологізмів.

Які стилістичні функції виконують фразеологізми у художньому стилі?

Назвіть основні способи трансформації фразеологізмів. У чому вони полягають?

Дайте визначення прислів’їв і приказок.

Які мовні звороти називають крилатими висловами?

Що таке афоризм?

Що таке сентенція і максима?

Схарактеризуйте фразеологічний склад кожного функціонального стилю.

Вправа 1. Користуючись «Фразеологічним словником української мови», поясніть значення та визначте стилістичне забарвлення поданих виразів.

Скуштувати гарбузової каші, злий геній, відігравати роль, топтати ряст, увінчувати лаврами, замилювати очі, мати за честь, з позиції сили, ставити крапку, брати курс, язик чесати, на кшталт, з роси та з води, творча лабораторія, притча во язицех, ламати пута, многії літа, лягти в основу, одним миром мазані, тримати марку, альма мати, власть імущі, пекти раків, тримати а полі зору, їсти чужий хліб, яблуко розбрату, не вартий виїденого яйця.

Вправа 2. Доберіть до наведених тлумачень відповідні фразеологізми. З'ясуйте, в яких стилях вони функціонують.

Не йде справа на лад; дратувати кого-небудь; короткий термін; змінювати поведінку відповідно до обставин; говорити про щось незначне, марнуючи час; перехитрити, ошукати кого-небудь; нічого не вартий; з'ясується у майбутньому; цілком зрозуміло; заплутати кого-небудь; порушувати важливі, актуальні теми; основа чого-небудь; те, що скеровує кого-небудь у житті, чий-небудь розвиток, діяльність; зважати на що-небудь, враховувати щось; говорити про що-небудь.

Довідка: брати до відома; без тижня день, спіймати на вудочку; грати на нервах; вести мову; чорним по білому; тримати ніс за вітром; збити з пантелику; теревені правити; провідна зірка; покаже час; гріш ціна в базарний день, кінці з кінцями не сходяться; на злобу дня; наріжний камінь.

Вправа 3. Знайдіть у поданих реченнях фразеологізми. Проаналізуйте прийоми стилістичного використання цих мовних засобів.

1.А у Оксани і руки, і ноги затрусились, стала, як укопана, як приросла до землі, ні з місця, ні пари з уст! (Г. Квітка-Основ'яненко). 2.Михайло. Недурно ж кажуть: на охотника звір іде[…] Мар'яна. Співай кому іншому лазаря! Що то за звір? Ти мене щитаєш звіром, а себе охотником! Гнилі твої тенета,