1 ос. дала негативну відповідь, решта – відповіли «так».

Результати анкетування наштовхують на такі міркування:

Завдання для самостійної роботи з української мови дібрані з точки зору часових затрат на їх підготовку оптимально: робоча програма дисципліни відводить на самостійну роботу до підготовки одного заняття приблизно годину, такий же час і затрачають студенти.

Більшість студентів 5 курсу уже призвичаїлись послуговуватись бібліотечними джерелами у процесі виконання самостійної роботи з української мови. Однак варто було б також дослідити, наскільки використовують ресурси бібліотеки студенти перших курсів.

Рівень забезпеченості літературою бібліотеки з дисципліни «Сучасна українська мова» у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника студенти вважають достатнім, що, на жаль, не можна вважати повною мірою таким, що відповідає реальності. Студенти можуть використовувати мінімум обов’язкової літератури, а далеко не всю передбачену, якої може і не бути.

Ми розглянули тільки одну із сторін багатогранника, яким є проблема самостійної роботи студентів.

Проблеми вивчення української мови за кредитно-модульною системою не вичерпуються організацією самостійної роботи студентів. Складовою успішності реалізації навчального процесу за принципом кредитно-модульного навчання є й питання свідомого вивчення матеріалу. Пріоритетністю здобуття знань у вищих навчальних закладах є чітка мотивація студентів на отримання певної спеціальності, що в свою чергу передбачає усвідомлене засвоєння того чи іншого навчального матеріалу, який буде необхідним у майбутньому професійному житті. Простіше кажучи, європейський студент іде у вищий навчальний заклад, щоб отримати знання, український студент іде у вищий навчальний заклад: а) щоб здобути знання; б) щоб здобути диплом про вищу освіту; в) щоб догодити батькам; г) щоб не марнувати час. У випадках б), в), г) важко сподіватись на усвідомлене здобуття знань.

І власне у цьому випадку випливає проблема використання шпаргалок у вищому навчальному закладі – використання так званого додаткового інформаційного матеріалу, забороненого під час того чи іншого виду контролю.

Треба сказати, що проблема шпаргалок в українській педагогіці абсолютно не досліджена. Можливо, з огляду на небажання привертати увагу до таких речей, як тотальне списування під час контрольних чи іспитів, можливо, за браком інтересів науковців до такого малозначущого факту, як списування, а, можливо, такий стан справ просто влаштовує частину викладачів.

На нашу думку, сьогодні настав час, коли пора бити на сполох. Інфекція списування, що несе в собі намагання уникнути засвоєння певної сукупності знань, пройти в обхід набуття знань, використавши допоміжні матеріали, заполонила майже всіх студентів. За результатами проведеного нами анкетування, з 23 студентів 5 курсу користуються шпаргалками під час екзаменів 21 особа, під час контрольних і екзаменів 1 особа, не відповіли – 1 особа. Факти промовляють самі за себе.

Ми запропонували студентам відповісти на запитання: «Під час яких дисциплін Ви ще використовуєте шпаргалки?». Вони одностайно відповіли, що користуються недозволеним інформаційним джерелом на заняттях з тих дисциплін, які вимагають точних знань, в тому числі й із математики та української мови. Відомо, що українська мова і математика – найбільш важливі дисципліни для майбутнього учителя початкових класів. Можна тільки здогадуватись, яким стане наш випускник, якщо викладач не буде ретельно стежити, щоб процес списування для студентів був недоступним. У той же час у європейських вузах ніяке використання шпаргалок неприпустиме і карається не тільки усуненням студента з навчальних занять, а й виключенням його з лав студентів закладу.

Дане дослідження є лише спробою дослідити окремі аспекти вивчення дисципліни «Сучасна українська мова» студентами спеціальності «Початкове навчання». У подальшому воно може бути розвинуто в напрямках аналізу готовності студентів першого курсу до самостійної роботи та активного усвідомленого здобуття знань, дослідження факторів активізації пізнавальної діяльності студентів усіх курсів у процесі самостійної роботи, тотальна захопленість тестами у процесі навчання майбутніх педагогів тощо.

Література

«Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах». Наказ Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161.

Болонський процес у фактах і документах/Упоряд. М. Степко, Я. Болюбаш та ін. – Київ-Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В. Гнатюка, 2003. – 52с.

Болонський процес: тенденції, проблеми, перспективи // За ред. акад. В.Андрущенка / Укл. В. Бех, Ю. Маліновський. – К: НПУ ім. М. Драгоманова, 2004. – 221 с.

Слєпкань З. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 2005.