ЗБАГАЧЕННЯ, УТОЧНЕННЯ І АКТИВІЗАЦІЯ СЛОВНИКА МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ ГРАМОТИ
Для розвитку зв'язного мовлення школярів у період навчання грамоти доцільно виділити роботу над словом, оскільки бідність словника школяра веде до одноманітності мовлення і робить його незрозумілим для слухачів. Отже, без достатнього запасу слів неможливе оволодіння мовою як засобом спілкування.
Необхідною умовою для успішного вирішення цієї проблеми є системний підхід до мовного розвитку. А тому вчителеві необхідно добре усвідомити, що слово має бути поставлене в центр усієї його роботи.
Навчити школярів відчувати багатобарвність рідної мови, показати, як словом можна створити в уяві яскраву картину – це завдання величезного пізнавального і виховного значення. У курсі сучасної початкової школи відповідно до програми з читання і розвитку мовлення в учнів формується вміння виділяти образні слова і вислови, які можуть бути використані для опису та передачі змісту; пояснювати значення і відтінки значень слів; вживати в своєму мовленні образні слова і вирази. Мова більшості творів, які пропонуються в підручниках з читання, образна і багата на прислів'я, приказки і фразеологізми. Це, безперечно, позитивне явище, але дітям самостійно важко опанувати це багатство, оскільки вони лише починають оволодівати словом. Тому таке важливе значення у процесі формування мовної особистості молодшого школяра має робота над збагаченням його словникового запасу.
Слово входить до активного словника школяра лише тоді, коли він добре розуміє його значення, усвідомлює правильність граматичних форм, структуру словосполучень та речень, тобто закріплюється в пам'яті учня лише через активне застосування у мовленні.
Роботу доцільно розпочинати з першого дня перебування дитини в школі, надаючи при цьому перевагу доборові навчального матеріалу, практичній мовленнєвій спрямованості змісту уроку, врахуванню особливостей словникового складу в першокласників та його обсягу [1, 12]
Найголовнішим джерелом поповнення словника першокласників є, в першу чергу, сама навчальна діяльність: учні засвоюють цілу низку слів, пов'язаних з назвою шкільних приміщень, шкільного приладдя, самого навчального процесу; величезна кількість слів поступає в активний словник дитини зі сторінок підручників, за якими вона навчається. У процесі збагачення мовлення учнів новими словами, уточнення значень відомих дітям слів ми використовували різні прийоми, серед них:
1) показ натуральних предметів із зображенням певного процесу, дії, якості предмета – його кольору, форми;
2) елементарне логічне визначення предмета через вказівку на видову або родову назву та його істотну ознаку: модрина – хвойне дерево з м'якенькими не колючими голками, які на зиму осипаються;
добір до слова одного або кількох синонімів: леліяти - пестити, доглядати, піклуватися; загоїло - залікувало;
добір до слова протилежного за значенням: спритно - важкувато, незграбно; мілкий - глибокий;
5) добір родової або видових назв: джміль - це комаха; метали - це залізо, сталь, золото;
6) введення нового слова в речення (У народі дику голубку називають горличкою);
вказівка на слово, від якого пішло те, яке пояснюється, або добір спорідненого: дрімота - від дрімати;
використання ілюстрації в букварі, наприклад, для пояснення слів полонина, отара, трембіта, смерічка.
Працюючи над збагаченням словника, його закріпленням, уточненням і активізацією, ми акцентували увагу на роботі над лексичним значенням слова. Змістом такої роботи є встановлення взаємозв'язків між словом та відповідним об'єктом, вироблення вміння на основі аналізу визначати та узагальнювати найістотніші зв'язки предмета, з'ясовувати смислові зв'язки між словами. Вирішити цю проблему нам допомогли словниково-логічні вправи. Наведемо приклади цих вправ, які ми застосовували у роботі:
1. Назви предмети з наступним узагальненням:
а) дуб, сосна, береза – ... (назвіть одним словом);
б) карась, лин, окунь - це ... .
2. Продовжити називати видові поняття після узагальнення:
а) маслюк, мухомор - це гриби. Які гриби ти ще знаєш?
б) помідори, огірки, капуста - це ... . Які... ти ще знаєш?
3. Вилучити "зайвий" предмет. Що зайве? Чому?
а) стіл, крісло, телевізор, шафа;
б) дуб, бузок, сосна, верба.
4. Узагальнити через протиставляння:
а) дуб - дерево, а смородина -... ;
б) плаття - одяг, а черевики –....
5. Дібрати видові назви до родових:
а) квіти - це чорнобривці,..., ...;
б) транспорт - це машина,...,... .
6. Розподілити ряд видових назв між двома родовими: визначити серед ряду птахів перелітних і тих, що залишаються зимувати:
ластівки, шпаки, горобці, синиці, снігурі, щиглі, дятли.
7. Визначити предмет за його ознаками (колір, форма, розмір… )
а) пухнаста, руда, хитра -... (лисиця);
б) щедра, золота, барвиста, багата -... (осінь).
8. Визначити предмет за його діями:
а) літає, падає, покриває, зігріває, блищить, скрипить -... (сніг);
б) світить, гріє, усміхається, пригріває, зігріває -... (сонце).
9. Логічне визначення предмета:
а) береза - листяне дерево;
б) волошки - ... (польові квіти).
Використання словниково-логічних вправ під час навчання допомагає вирішувати проблему усвідомлення лексичного значення слова і є засобом розвитку логічного мислення, що забезпечить успішне засвоєння в наступних класах таких лексичних понять, як багатозначність слова, пряме й переносне значення, синонімія, антонімія.
З перших днів перебування першокласника в школі перед учителем стоїть завдання навчити його висловлювати свої думки правильно, послідовно, точно і виразно. Звісно, що з цим завданням учень може впоратись лише в тому разі, якщо його увага буде прикута до лексичної сторони мови, а дії спрямовані на оволодіння хоча б найпростішими засобами пояснення прямого значення слова. Такий підхід до лексичної роботи, яка здійснюється на уроках читання і письма, полягає в тому, щоб
