їх у мовленні. Кількість прикметників, що є у букварі, достатня для спілкування, однак не повною мірою сприяє підготовці учнів до побудови власних образних висловлювань. Адже описуючи той чи інший об'єкт, діти повинні вміти визначити його ознаки за різними параметрами (розмір, колір, форма, запах, смак, матеріал). Така робота сприятиме розвитку в школярів спостережливості, формуванню вміння логічно мислити. Отже, завдання вчителя полягає у створенні мовленнєвих ситуацій, які б вимагали добору різноманітної лексики для опису предметів та явищ. Зокрема, для опису яблука ми запропонували такі прикметники: червоне, жовте, зелене (за кольором); кругле, продовгувате (за формою); велике, мале, невеличке (за розміром); солодке, кисле, кисло-солодке (за смаком); запашне, ароматне (за запахом); лісове, садове (за приналежністю). В ході аналізу пропонованої лексики учні вибирали лише ті прикметники, які характеризують саме те яблуко, яке демонстрував учитель.
Ефективним засобом збагачення словника учнів у період навчання грамоти, на наш погляд, є загадки. Для аналізу ми добирали загадки, в яких чітко виражені істотні зовнішні та внутрішні ознаки предмета, явища. Наприклад:
Я блискуча, гостренька,
Маю вічко маленьке, За собою несу
Довгу-довгу косу (Голка).
Які слова допомогли відгадати загадку? Назвіть їх.
Які ознаки ще варто дібрати для опису голки?
Наявність різноманітних ознак дозволяє створити повну картину того чи іншого предмета в уяві дітей. Це можливо, коли у загадці використано яскраві та точні ознаки, як наприклад:
Круглий, смугастий,
До того ж - ще й хвостатий, Червоне серце, зелений бік,
Має солодкий, смачний сік (Кавун).
Поряд із загадками, багатим матеріалом для збагачення словника учнів прикметниками є вірші, в яких наявний образний опис предмета. Наприклад:
Рідна мова
Велична, щедра і прекрасна мова, Прозора й чиста як гірська вода,–
Це України мова барвінкова,
Така багата й вічно молода.
Вона, як ніжна пісня колискова, Заходить в серце й думи з ранніх літ,
Це мова, наче пташка світанкова,
Що гордо лине в свій стрімкий політ (Ю. Косинська).
Віршовані рядки активізують дія7льність на уроці, сприяють естетичному розвитку дітей, засвоєнню образної лексики.
Ефективними в період навчання грамоти виявились вправи на впізнавання предметів за поданими ознаками. Вони дають змогу формувати уміння учнів систематизувати подані ознаки і знаходити предмет, який відповідає такій загальній характеристиці. Наприклад:
Великий просторий світлий чистий -... (клас). Червона легенька гумова -... (кулька).
Золоте яскраве гаряче -... (сонце).
Збагаченню словника школярів, розвитку вмінь описувати предмети, влучно висловлюватись, на наш погляд, сприяють вправи, які передбачають добір ознак до предметів. Такі завдання є підготовчими до створення різноманітних описів. Наприклад:
1. Виберіть з поданих слів лише ті ознаки, за допомогою яких можна описати ялинку. Поясніть, чому саме ці слова ви обрали?
Вічнозелена, кругла, пухнаста, смачна, солодка, струнка, новорічна, весела, лісова, зимова, квітуча.
2. Доберіть до слів берізка, сонце ознаки, які б допомогли уявити ці предмети.
3. Порівняйте предмети за їх ознаками.
Лимон кислий, а груша ... (солодка).
Крейда біла, а вугілля .... (чорне).
Ефективним засобом виховання в молодших школярів любові до мови, почуття прекрасного, а загалом і розвитку мовлення є зразки високохудожніх описів, у яких наявні образні ознаки. Уже в першому класі ми знайомили учнів з такими зразками мовлення, як наприклад:
Лілія
У теплій прозорій воді, оточена лискучими зеленими листками, білою зіркою розпустилася лілія. Чисті білі пелюстки, ніжна золота серединка – все аж світилося вродою. Від тієї краси й саме плесо здавалося казковим, таємничим. А може, то сама водяна царівна обернулася квіткою?
(Г.Симонович).
Прослуховування таких описів позитивно впливатиме на збагачення словника першокласників, виховуватиме в них любов до слова, формуватиме вміння аналізувати лексичні засоби, вибирати для опису образні прикметники.
Проаналізувавши уроки навчання грамоти в початкових класах, ми зробили висновок, що слова для дітей – абстрактні поняття, вони вчаться писати їх, читати, вивчають корінь, префікс, суфікс, різні орфограми. Звичайно, це теж потрібно і дуже важливо. Та не менш важливо, щоб діти ще на початковому етапі навчання відчули і зрозуміли, що мова – це не просто правила, які треба заучувати, це світ, у якому кожне слово, розділовий знак, правило мають своє життя, свою історію. Дитина в початкових класах має вперше вимовити не одне нове для себе слово.
Дізнатися про те , як слово виникло, що означало в нашій прамові, з якої іншої мови прийшло до нас допоможе така наука як етимологія. Але ці завдання не передбачаються програмою для початкових класів. Проте аналіз змісту “Букваря” (М. Вашуленко, Н. Скрипченко) виявив значну кількість лексики, походження якої можна легко пояснити учням, починаючи вже з періоду навчання грамоти. Зрозуміло, що молодші школярі самостійно не можуть виконувати етимологічний аналіз слів, якщо у них не сформувати інтерес до таких завдань. Ми проводили роботу у такій послідовності:
Учитель розповідає про походження певного слова, яке зустрічається у змісті навчання на уроках рідної мови, математики, природознавства.
В учнів тривалими вправами виробляється вміння пояснювати походження слів, у яких містяться "підказування" в допоміжному матеріалі – малюнках, загадках, віршах, коротеньких описах, уривках з казок та легенд.
Діти самостійно пояснюють походження слів, аналізуюючи їх.
Виконуючи вправи, розраховані на пояснення походження слів учителем, варто подбати про доступне й цікаве пояснення. Розповідь не повинна бути тривалою. Щоб зацікавити учнів, доречно використати загадки, ілюстрації, предмети, про які йдеться.
Наприклад, ведмідь (фрагмент уроку):–
Усі ви добре знаєте цього звіра (вчитель показує малюнок). Правильно, це – ведмідь. Але,