Маргаритки.–

Довідатись, чому квіти звуться маргаритками, ви зможете самі, коли послухаєте віршик:

Запитала в мами Ритка: "Чому зветься маргаритка

Ця маленька ніжна квітка?

На пелюсточці росинка,

А пелюстка - мов перлинка?" Каже мама їй: "Дитинко,

Слово це прийшло з латини,

Маргарита - це перлина,

А на неї схожа квітка

Так і зветься - маргаритка".

Вправи на розуміння етимології слів за допоміжним матеріалом містять підказку в самому матеріалі. Тут ми використовували віршовані тексти, бо, як відомо, діти люблять їх читати. Невеличкі віршовані рядки легко заучуються, і учні краще запам'ятовують походження певного слова.

Інший варіант розрахований на пояснення походження слова шляхом аналізу його окремих частин. Такі вправи ми проводили іноді у формі змагань: хто швидше розкриє таємницю походження слова. Звичайно, слушним буде і використання загадок, ілюстрацій, прислів'їв. Наприклад, слово "буряк".–

Діти, якщо хочете дізнатися, чому буряку дали таку назву, уважно послухайте віршик:

Місяць не один мине,

Доки виростять мене. Вимагаю я турботи

Звусь в арабів батько поту.–

Отже, хто може повторити, звідки прийшло до нас слово "буряк"? Чому його так назвали?–

Проте, рослина ця не з арабського світу. У слов'ян її назва, напевно, пішла від кольору овоча - бурий (за червонуватим відтінком).

Соняшник.–

Серед українських назв рослин є слова настільки прозорі, що коли дібрати до них споріднені, то дуже легко можна встановити походження їх назви. Спробуйте відгадати загадку. Яка рослина про себе так говорить?

На сонечко я схожий і сонечко люблю.

До сонця повертаю голівоньку свою.

Стою стрункий, високий в зелених шатах я.

І золотом убрана голівонька моя.

Вправи на самостійне пояснення учнями етимології слів дають змогу виявити можливості молодших школярів. Тому і вправи містять слова з "прозорою" етимологією. Це може бути лексика, що складається з двох відомих учням основ або слів, походження яких пов'язані з відомими назвами рослин, імен тощо.

Голуб, снігур.–

Діти, зверніть увагу на такі назви птахів – голуб, снігур. Які слова нагадують вам ці назви?

Виходячи з власних спостережень, поясніть чому цих птахів так назвали. Голуб – від прикметника "голубий". Голубого кольору буває пір'ячко на шийці птаха. Снігур - сніговий птах, не боїться снігу.

Щоб спонукати учнів до пояснення походження слів, можна пропонувати і такі завдання:–

Пригадайте назви населених пунктів, які утворились від імен людей. (Андріївка, Київ, Миронівка, Михайлівка).–

Подумайте і поясніть походження назв кольорів: малиновий, салатовий, апельсиновий, бурячковий.

Слід також спонукати школярів до складання власних завдань і запитань, спрямованих на етимологічний аналіз слова, що сприятиме розвитку усного мовлення. Поява подібних запитань і свідчитиме про виникнення в учнів пізнавального інтересу до рідної мови. Звичайно, етимологічні екскурси не повинні стати самоціллю. На уроках їм відводили небагато часу, у вигляді "етимологічних хвилинок".

Ця робота, на наш погляд, сприяє розвитку в учнів бажання дізнатися про походження значної кількості слів, позитивно впливає на мовлення дітей, дає змогу зменшити обсяг запам'ятовування правопису багатьох "словникових" слів. Окрім того, такі завдання збагачують активний словник молодших школярів і допомагають учителеві виявити потенційні можливості дітей молодшого шкільного віку.

Отже, під час роботи зі словом слід, перш за все, звернути увагу на його лексичне значення шляхом встановлення взаємозв'язків між словом та відповідним об'єктом, вироблення вмінь визначати найістотніші властивості предмета чи явища за допомогою аналізу. Запропоновані нами вправи (робота з антонімами і синонімами, загадками, віршами, використання етимологічних довідок тощо) допомагають вирішити проблему усвідомлення значення слова, є засобом розвитку логічного мислення.

Література

Вовкотруб Р. Робота над розвитком мовлення першокласників // Початкова школа. – 1999. – № 11. – С. 12 – 13.

Коніщенко А. Збагачення активного словника молодших школярів // Початкова школа. – 1998. – № 7. – С. 21 – 24.

Кобилянська Н. Навчання грамоти з елементами гри // Початкова школа. – 2005. – № 8. – С. 31 – 33.

Павленко Д. Сучасний урок в початковій школі. – Харків: Основа, 2005. – 112 С.

Попович Н. Мистецтво і розвиток зв’язного мовлення // Бібліотека вчителя початкової школи. – 2004. – № 8. – С. 64 – 83.