До помилок, що впливають на оцінювання грамотності, ми віднесли злиття графем. Неправильне поєднання літер призводить до орфографічних помилок. Це свідчить про те, що в дітей також неправильно сформовані графічні навички.

Найпоширенішими є поєднання з овалами, нижні поєднання літер, Ь,В - у верхньому поєднанні. Наприклад, ап – оп. Якщо поєднувальний елемент літери О з наступною літерою П пишеться близько до нижньої рядкової лінії сітки зошита, то літера О стає схожа на літеру а, що вважається за орфографічну помилку: памилка – помилка, работа – робота , мава – мова.

Нечітке нижнє поєднання літер Л, Я; М, З; У, Л змінює значення слова і тим самим вважається за помилку: гіляя-гілля, вушк-вулик, д1я-для.

Відсутність поєднуваного елемента між окремими літерами також ускладнює читання: форма – форма , восьма- восьма [3, 26].

Розглянуті нами помилки вважаються найбільш типовими при виконанні письмових робіт учнями молодших класів. Тому вчителеві слід ретельно продумати, як організувати роботу над орфографічними помилками. Підготовка починається з перевірки письмових робіт, обліку й класифікації помилок. Залежно від періоду навчання, підготовленості класу різною може бути методика і техніка виправлення орфографічних помилок. Виправлення може проводитися у такий спосіб:

а) неправильно написану літеру чи частину слова вчитель закреслює, зверху пише правильно, орфограму підкреслює двома рисками, а на полі вертикальною рискою позначає наявність помилки в рядку;

б) орфограму, в якій є помилка, підкреслює без надписування в правильному вигляді;

в) тільки на полі позначає наявність помилки в рядку. [1,55].

Після перевірки письмових робіт помилки обліковують і класифікують, що дає змогу встановити рівень грамотності учнів, їх знання і навички з орфографії, визначити шляхи роботи над усуненням помилок. У процесі класифікації помилки групують, виявляють типові, індивідуальні. Класифікація помилок є необхідною умовою для планування і проведення уроків. Зведення орфографічних помилок складається за такою формою:

№ п/п | Слово, в якому допущено помилку | Кількість учнів, що припустилися помилки | Прізвище та ініціали учня | Примітка

1.

2.

… | Ніхті

Деревяний

… | 2

1

… | Шпак Д., Мула Г.

Червак Т.

…

Зведення складається за 1-у контрольну роботу і служить матеріалом для підготовки й проведення уроку аналізу орфографічних помилок.

Схема класифікації орфографічних помилок

№ за/п | Прізвище та ініціали учня | Вид роботи, дата проведення | Типові помилки

ненаголошені

[е], [и] в коренях слів |

велика буква |

апостроф |

… |

… |

…

1.

2.

3. | Гончар О.

Зінька Р.

… | Диктант 23.03.08 р.

… | +

… |

+

… | +

… |

… |

… |

…

Індивідуальний облік орфографічних помилок можна вести в орфографічних картках учнів, куди заносять типові помилки, фіксують подані індивідуальні завдання, роблять відмітки про їх виконання.

На уроці аналізу орфографічних помилок спочатку дається загальна характеристика виконаної письмової роботи в зіставленні з попередньою, оголошуються оцінки, а потім опрацьовується кожне порушене правило. Учні формулюють орфографічне правило, ілюструють його прикладами, виконують систему тренувальних вправ, виписують слова з диктанту чи іншої письмової роботи, в яких були припущені помилки [4,c.66].

Роботу над помилками можна продовжити за такою схемою:

В якому слові допущено помилку | На яке правило | Приклади

шипоче | Ненаголошені [е], [и] в коренях слів | широкий, село, веселка, крило

Звичайно, не можна припиняти роботи над помилками й після їх ретельного аналізу. І надалі необхідно виконувати спеціальні вправи на ті правила, що найчастіше порушуються; включати приклади на раніше опрацьовані правила в наступні вправи, присвячені вивченню нових орфографічних тем; організовувати добір учнями прикладів на такі правила; використовувати таблиці важких у правописному відношенні слів; здійснювати систематичне і багаторазове повторення, розраховане на повне усунення помилок. Працюючи над помилками, треба пам’ятати відому істину: щоб усунути помилку, необхідно ліквідувати причини, що її породжують. [4,68]. Попередження помилок може бути успішним тільки тоді, коли вчитель добре знатиме можливості кожного учня в оволодінні орфографією й організує роботу таким чином, щоб застерегти від помилок у майбутньому. Необхідність роботи над попередженням помилок випливає з того, що завжди легше не допустити помилку, ніж потім її виправляти.

Учитель здійснює також систематичний контроль за веденням зошитів, за виконанням усіх видів письмових робіт, що є важливим стимулом піднесення грамотності учнів і розвитку писемного мовлення.

Таким чином, аналіз літератури з проблеми формування орфографічної грамотності молодших школярів дозволив нам виділити найпоширеніші типи орфографічних помилок:

фонетико-графічні,

орфографічні,

суто графічні.

Їх усунення, за твердженням вчених та практиків, можливе за умови систематичної цілеспрямованої роботи вчителя початкової школи як на уроках так і в позаурочний час.

Література

Вашуленко М. С. Українська мова й мовлення в початковій школі:Методичний посібник. – К.: Освіта, 2006. – 268 с.

Дубовик С. Аудіювання на уроках української мови // Початкова школа. – 2002. – № 3.

Українська мова з методикою навчання в початкових класах. Інтегрований курс / за ред. А. П. Паніщенко. – К.: Промінь ,2003. – 232 с.

Чекіна О. Ю. Робота зі словниковими словами: нетрадиційні прийоми, ігри та завдання для учнів 1-4 класів. – Х.: Вид.гр. «Основа», 2008. – 109 с.