тексти, які в етнопедагогіці розглядаються як засоби народної педагогіки. З іншого боку, етнопедагогічні дослідження зумовлюють формування духовної суті особистості учня, виховання рис національного характеру, національних почуттів, що є основою розвитку мовлення і готовності до спілкування рідною мовою.
Таким чином, мовленнєвий та духовний розвиток молодшого школяра передбачають формування національно-мовної особистості, тобто такої, яка усвідомлює себе представником етносу та досконало володіє засобами рідної мови, активно послуговується ними у житті, а також дбає про високу культуру власного мовлення.
Література
Булашев Г. Український народ в своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – К.: Довіра, 1992. – 414 с.
Вашуленко М. Українська мова і мовлення в початковій школі: Метод. посібник. – К.: Освіта, 2006. – 268 с.
Вашуленко М., Мельниченко О. Рідна мова: Підручник для 3 класу. – Ч. . – К.: Освіта, 2003. – 125 с.
Гавриш О. Символіка української пісні. – Львів: Ліга-Прес, 2003. – 52 с.
Кононенко В. Етнологічні засади вивчення української мови // Українська мова в освіті: Матеріали Всеукр. наук. конф. – Івано-Франківськ: Плай, 2000. – С. 43-56.
Кононенко В. Українська етнолінгводидактика. – Івано-Франківськ, 1995. – 54 с.
Котик Т. Українська дошкільна лінгводидактика: історія, здобутки, перспективи. – Одеса: СВД М.П. Черкасов, 2004. – 296 с.
Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. – К.: Початкова школа, 2003. – 296 с.
Явір В. Мова і духовність нації // Літературознавство „Просвіта” і духовний ідеал українця: Матеріали всеукр. наук.-практ. конф. – Кривий Ріг, 1994. – С.9-10.