А3. Чужі слова на -альний (без попереднього дієслівного суфікса -ув-).

Згадані три бюлетені [МБ, ФБ, ВБ] разом містять 61 таких слів, а термінів з цими словами набагато більше – 377 (у російській частині – 367). Зокрема, у МБ – термінів 253, ФБ – 113, ВБ – 11 (у виробничу термінологію чужинецькі слова не допускали!). Чимало слів із бюлетенів містять явно зайві суфікси -аль- (пропорціональність, ромбоідальний, синусоїдальний, потенціальний (про ен?`ргію) тощо).

СУМ містить 280 цілком чужих слів на -альний (численні слова з українськими складниками типу чотирикан?`льний, щокварт?`льний, багатонаціон?`льний, півфін?`льний не враховано). Серед цих чужослів: 9 типу колоїд?`льний, сфероїд?`льний, які без втрати милозвучності доцільно скоротити до форми кол?`їдний, сфер?`їдний; 50 типу гімназі?`льний, магнезі?`льний, епітелі?`льний, філі?`льний, премі?`льний, конфіденці?`льний, преференці?`льний, утворених переважно від іменників на -ія, -ій (гімн?`зія, епіт?`лій, ф?`лія, префер?`нція), для яких оптимальна форма – гімназ?`йний, магнез?`йний, епіт?`лійний, філ?`йний, пр?`мійний, конфіденц?`йний, преференц?`йний; 27 з суфіксами -ональ-, серед яких або зайвий (дезорієнтівний) суфікс -аль- (полігон?`льний > поліг?`нний, зон?`льний > з?`нний, регіон?`льний > регі?`нний, меридіон?`льний > мериді?`нний, ембріон?`льний > ембрі?`нний гормон?`льний > горм?`нний), або обидва суфікси, бо їх нема у твірному іменнику на -ія (оказіон?`льний > оказ?`йний (оказія), конфесіон?`льний > конфес?`йний (конфесія), конвенціон?`льний > конвенц?`йний (конвенція), субстанціон?`льний > субстанц?`йний (субстанція), емоціон?`льний > емоц?`йний (емоція), пропорціон?`льний > пропорц?`йний (пропорція), конституціон?`льний > конституц?`йний (конституція)).

В окремих випадках теба залишити обидві прикметникові форми залежно від твірного слова (професіон?`льний від професіон?`л, профес?`йний від проф?`сія, персон?`льний від персон?`л, перс?`нний від перс?`на, функц?`йний від ф?`нкція, функціон?`льний від функціон?`л). Очевидно, що в деяких прикметниках доведеться залишити -аль- через їхнє походження від іменників на -ал (сканд?`льний, санд?`льний, сигн?`льний, феод?`льний), а також лише з причини милозвучності (тон?`льний, зодіяк?`льний, плюр?`льний, фіск?`льний, тріумф?`льний).

А4. Прикметники на -очний від іменників на -ка

Такі прикметники також бачимо лише у ВБ [7]. Їх усього 8, досі у словниках залишилось 4 (?`рочний (?`рка), б?`лочний (б?`лка), закл?`почний (закл?`пка), м?`точний (м?`тка)).

СУМ містить загалом 73 такі словоформи: тр?`бочний, розл?`вочний, постан?`вочний, командир?`вочний, за?`вочний, безперес?`дочний, ус?`дочний, зам?`зочний, обр?`зочний, пос?`лочний, стр?`лочний, оц?`ночний, приг?`ночний тощо.

А5. Віддієслівні іменники на -ування, -овання.

Віддієслівних іменників на -овання як познаки висліду чи об’єкту дії в МБ та ФБ нема, у ВБ – лише один (ришт?`вання), застосований двічі. У словниках вони трапляються також не часто: поділк?`вання [19. СФТ, літери А-И].

Іменників на -ування як назв дії чи події найбільше застосовано у ВБ – 239, у МБ – 60, ФБ – 70. Усього іменників на -ння відповідно: 524 [ВБ], 394 [МБ], 453 [ФБ]. Жодної спроби назвати дію чи подію дієйменником (інфинітивною формою дієслова) не виявлено. Шкода, бо з двох висловів „Це добрий спосіб розв’язати задачу” і „Це добрий спосіб розв’язання задачі” перший виграє.

Загалом іменники на -ння позначають (недоконану) дію 756 разів (387 [ВБ], 210 [МБ], 259 [ФБ]), подію (доконану дію) – 448 разів (131 [ВБ], 138 [МБ], 179 [ФБ]), вислід чи об’єкт дії – 99 разів (28 [ВБ], 50 [МБ], 21 [ФБ]).

Виявлену диспропорцію між кількістю іменників на -ння, що позначають дію (756) і подію (448), можна дуже легко пояснити – автори бюлетенів, намагаючись залишити тільки один із таких двох іменників, щоб допасуватися до російської мови, де відповідний віддієслівний іменник на -ение не розрізняє доконаного і недоконаного виду, надавали перевагу українському іменникові недоконаного виду [ФБ]: 

Всасывание — всм?`ктування, всис?`ння

Встряхивание — стр?`шування

Высушивание — вис?`шування

Отступление — відступ?`ння, в?`дступ (-пу); (от правила, закона) відх?`лення

Отталкивание взаимное — відшт?`вхування вза?`мне 

За такого способу добору в бюлетені не залишилося місця для слів: усмокт?`ння, увісс?`ння, в?`сушення, відст?`плення, відхил?`ння, відшт?`вхнення.

Унаслідок отакої політико-філологічної діяльності сьогодні маємо напівпорожній словниковий фонд: 4500 віддієслівних іменників на -ння недоконаного виду і вдвічі менше – доконаного виду. І ніхто не намагається ці словникові прогалини заповнити.

Далі подано ще висліди порівняльного дослідження „Словника фізичної термінології” В. Фаворського, виданого у 1932 р. [19. СФТ], і „Фізичного термінологічного бюлетеня” 1935 р. [6. ФБ], у якому опубліковано критичні завваження та виправлення до згаданого словника. Зважаючи на трудомісткість, досліджено лише частину словника (літери А–И) та відповідну частину бюлетеня.

Досліджена частина СФТ (літери А–И) містить 960 термінологічних статей і займає неповних 30 сторінок словника, що становить 26 % його повного обсягу (115 сторінок). Побудовано 955 сладених статей, кожна з яких вміщує дані з бюлетеня та словника (ФБ додатково містить 5 реєстрових слів, яких у СФТ не було).

Ось деякі висліди аналізу з прикладами складених статей:

А6. 236 статей чи підстатей бюлетеня відкидають українські терміни-синоніми до основного терміна – того самого і в словнику, і в бюлетені (вилучені терміни наведено після знака //; в усіх прикладах підстатті починаються з маленької літери): 

Адгезия — адг?`зія // прил?`пність

Амплитуда — ампліт?`да // р?`змах

Арматура — армат?`ра // ришт?`нок (-нка)

Арретир — арет?`р (-ра) // зуп?`нник

Бифиляр — біфіл?`р (-ра) // двонитник

Вакуум — в?`куум (-ма) // порожня

вектор эквивалентный — вектор еквівал?`нтний // в. рівнов?`ртний

Вертикальный — вертик?`льний // сторчов?`й

Ветер электрический — вітер електр?`чний // електров?`тер

Вибрационный — вібрац?`йний // коливн?`й

Вода кипящая — вод?` кип'?`ча // окр?`п  | Ветер электрический — вітер електр?`чний // електров?`тер

Вибрационный — вібрац?`йний // коливн?`й

Вода кипящая — вод?` кип'?`ча // окр?`п

Вуалирование — вуалюв?`ння // затум?`нювання

Деполяризировать — деполяризув?`ти // здеполяризув?`ти

Дисперсия — дисп?`рсія // світлор?`зсів (-ву)

Изохронность — ізохр?`нність // рівноч?`сність

Изохронный — ізохр?`нний // рівночас?`вий

Иллюзия оптическая — іл?`зія опт?`чна // ом?`на зоров?` 

А7. Скопійовано чи скальковано 166 російських термінів