Протягом останнього десятиліття активізують корінь гін як засіб заміни позиченого з російської провід: водогін замість водопровід, газогін - газопровід. Однак і надалі поза науковою дискусією перебувають прикметники із позиченим із російської мови терміноелементом - подібний, що ними перекладено російські лексеми на -образный, -видный, -подобный. Українська термінотворча традиція тут інша - замінювати кореневий елемент суфіксом -уват-: газуватий, зіркуватий, пилкуватий (а не газоподібний, зіркоподібний, пилкоподібний) [20]. Інколи російський взірець орієнтує неправильно: газообразный - це не газоподібний, а просто газовий (як у назві агрегатного стану речовини) [15, с.14].

Отже, системне вивчення росіянізмів у різних терміносистемах необхідне не тільки щоб з'ясувати роль і місце таких слів, а й щоб упорядкувати окремі фрагменти лексичної системи сучасної української літературної мови. Поширеність терміна через значну зросійщеність ряду терміносистем не може бути єдиним критерієм нормотворчих процесів у термінології. Одним з найважливіших є системотворчий чинник: найбільш придатним для називання спеціального поняття може виявитися не росіянізм чи скалькований термін, а позичена із загальнолітературної мови або спеціально утворена з українських морфем лексема, що здатна творити похідники, забезпечуючи мовне вираження системних понятійних зв'язків.

Англіцизми, себто слова і словосполуки, позичені з англійської мови або утворені за її взірцями, ринули в українську мову наприкінці ХХ століття у зв'язку з розпадом Радянського Союзу і перетворенням світу з двополюсного на однополюсний. У науковій сфері вони найбільше вплинули на термінологію гуманітарних наук, менше - природничих. Англіцизми поповнили склад науково-технічних і спортивних термінів. Такі лексеми все більше стають конкурентами росіянізмів як основного джерела поповнення української лексики, в тому числі й наукової, чужомовними словами.

Англіцизм, як і будь-яке інше позичене слово, доречний, якщо він позначає поняття, що з різних причин ще не назване засобами української мови або в ній відсутній рівновартісний відповідник. Масово проникаючи в нашу мову, коли в ній для позначення багатьох наукових понять існують питомі або позичені терміни, англіцизми витісняють їх. Крім зросійщення, в українського наукового мовного довкілля виникає нова загроза, яку В. Радчук з гіркотою назвав укрлиш, тобто українська інглиш, український варіант англійської мови.

У літературознавстві запанувала нарація і похідні слова (наратор, наративний), хоч до цього цілковито обходилися термінами оповідь, оповідний, оповідач. Мовознавці широко застосовують концепт, бо термін поняття їх уже не влаштовує. Економісти не можуть обійтися без назв учасників ринкових відносин (брокерів, менеджерів, дистриб'юторів), які в наукових текстах можна замінити відповідно українськими синонімами (посередник, управлінець, розподілювач відповідно). У політології розповсюджені англомовні назви виборців і похідних від англомовного відповідника українського слова вибори (електорат, електоральні настрої і навіть електор). Жоден футбольний репортаж не може обійтися без голкіпера, лайнсмена, хавбека чи рефері, хоч українська мова має рівноварті відповідники воротар, суддя на лінії, півзахисник, суддя. У журналістиці замість терміна засоби масової інформації понад міру поширений англіцизм мас-медія, а інтерв'ю не може бути виняткове, тільки ексклюзивне. Замість давніших назв освітніх установ училище, технікум запровадили англіцизм коледж.

Представники наймолодшого і середнього покоління українських учених залюбки вводять у наукові тексти модні англомовні замінники загальновживаних слів: креативний замість творчий; латентний - прихований, неявний; варіабельний - змінний; інтеракція - взаємодія тощо. Почасти це данина моді і сподівання на приховування думки без достатньої глибини проникання в суть аналізованої проблеми, почасти своєрідний науковий жаргон, засіб упізнавання своїх, а нерідко ще й невміння перекласти українською англомовні слова чи словосполуки. В. Радчук уклав список слів-позичок, серед яких переважають англіцизми, що піддаються перекладу питомою або давніше позиченою лексикою (подано за абеткою): андеґраунд - підпілля; аплікант і аплікація - заявник і заява; бігборд - панно, стенд; бізнес-ланч - діловий обід; бренд - ґатунок; генерація - покоління; дайджест- оглядовий збірник; джек-пот - найвища сума виграшу; екзит-пол - опитування на виході; інтенція - намір, задум; маркетинг - збут, вивчення ринку; кастинг - конкурсний відбір; котон - бавовна; памперс - підгузник; плейєр - програвач; скейт-борд - дошка-самокат; прайс-лист - цінник; пресинг - тиск, натиск; провайдер - постачальник; промоція і промоушн - заохочення, сприяння, підтримка, допомога; респектувати - шанувати; рецепція - сприйняття; спічрайтер - складач промов; суїцид - самогубство та ін. А до варваризму імплементація, на думку вченого, можна підібрати понад 30 українських відповідників, серед них: впровадження, запровадження, втілення, втілення в життя, введення, введення в діло, виконання, здійснення, проведення в життя, перетворення в дійсність, перетворення в життя, реалізація, матеріалізація, справдження, звершення, вживляння, законодавче запровадження, законодавче утвердження, введення в (законодавчу) практику, надання чинності, набуття чинності, узаконення, внесення змін (до закону), внесення поправок, перегляд (закону) [12, с.26-30].

Англійська мова, очевидно, активізувала в українській термін дискурс, який проник термінологію різних гуманітарних наук, маючи загальне значення "сукупність висловлювань на певну тему" (дискурс модернзму, філософський дискурс, політичний дискурс тощо). Якщо назви не вжито в спеціальному термінному значенні, то чи є потреба надуживати чужомовним словом? До того