Тема: Вступ. Українська мова – минуле, сучасне, майбутнє.
Предмет, мета і завдання курсу.
Загальне поняття про мову і мовлення, взаємовідношення між ними.
Походження і розвиток української мови. Українська мова серед інших мов світу.
Українська літературна мова як унормована форма загальнонародної мови української нації.
Культура мовлення, її ознаки. Мовна норма і варіативність.
1. Курс “Українська ділова мова” розрахований на студентів всіх факультетів Прикарпатського університету ім. В.Стефаника.
Українська ділова мова - це комплексний курс, що об'єднує знання з таких галузей :
ділові папери ( вміння їх класифікувати, правильно складати та оформляти );
елементи курсів СУЛМ та ІСУМ ( зокрема, елементи стилістики);
культура мови та мовлення;
елементи риторики та мистецтва красномовства.
Мета курсу:
сприяти формуванню грамотних висококваліфікованих спеціалістів з високим культурномовленнєвим рівнем, необхідним для успішного здійснення професійної діяльності;
з'ясувати суть концептуального розуміння основних теоретичних засад культури ділового мовлення;
виробити навички грамотного, стилістично мотивованого моделювання текстів у межах офіційно-ділового стилю;
ознайомити з психологічними аспектами ділових стосунків у суспільстві та специфікою мови ділових документів.
Завдання курсу:
ознайомити студентів зі специфікою курсу “Українська ділова мова”;
виробити у них практичні навички правильно складати й оформляти ділові папери;
поновити і поглибити знання з сучасної української літературної мови, здобуті ними в середніх навчальних закладах;
піднести рівень культури усного і писемного мовлення;
допомогти набути практичних навиків публічного виступу;
Відповідно до мети і завдання програма передбачає лекційні і практичні заняття: лекції – 8 год., практичні – 28 год.
Тематика лекцій охоплює відповідний цикл теоретичних питань. Найголовніші з них розкривають специфіку офіційно-ділового стилю, його історію становлення і розвитку, культуру мови та спілкування, мовні норми, особливості усного та писемного мовлення.
Практичні заняття допомагають розглянути детальніше теоретичні питання, закріпити вміння і навички, удосконалити практичні навички студентів під час ділових ігор, дискусій, публічних виступів.
2. Мова – це найважливіший показник людини як частини живого світу. Вона є засобом та матеріалом формування, становлення особистості, її інтелекту, почуттів. Водночас мова забезпечує пізнання і освоєння світу, виступає засобом спілкування між людьми, передання й набуття досвіду.
За тлумачним словником української мови:
Мова – це сукупність довільно відтворюваних, загальноприйнятих у межах даного суспільства звукових знаків для об’єктивно існуючих явищ і понять, а також загальноприйнятих правил її комбінування у процесі вираження думок (СУМ, т.4, с.768).
Мова – єдина, цілісна, складна знакова система, точніше система систем: фонем, лексем, слів, словосполучень, речень, яка служить не лише засобом комунікації, обміну думками, а й засобом їх формування, адже мислення здебільшого здійснюється на мовній основі, мова завжди осмислена (нормативна).
Так, Апостол Павло говорив: “Коли я молюся чужою мовою, то вуста мої моляться, а серце – спить”.
Розуміння природи мови передбачає відповідь на питання: “Яким явищем потрібно вважати мову: біологічним, психічним чи соціальним”? У сучасному мовознавстві превалює думка, що мова – це суспільне (соціальне) явище.
3. Українська мова має давню писемну традицію, що веде свій початок від зародження книжності та перших шкіл у Києві після хрещення Русі (988 р.)
Існують припущення, що у предків сучасних українців існували регіональні писемні традиції ще до 10 ст.
Ознаки української мови фіксуються у писемних пам'ятках, починаючи з найдавніших джерел, датованих 11 ст.
Існують 2 основні концепції зародження і розвитку української мови як окремої слов'янської:
Неправильна: українська мова виникла після розпаду давньоруської приблизно у 14 ст. Після припинення існування Київської Русі утворились українська, російська і білоруська мови.
Основним джерелом розвитку української (як і інших слов'янських мов) є праслов'янська мова, розпад якої на окремі мови почався приблизно у 7 ст.
Періоди становлення української мови (Ю.Шевельов):
Протоукраїнська мова (7-11 ст. )
Староукраїнська мова ( 11 ст., час появи перших писемних пам'яток-кін. 14 ст. )
Середньоукраїнська мова:
Рання середньоукраїнська мова ( кін. 14 - кін. 16 ст.)
Середньоукраїнська мова (кін. 16 - поч. 18 ст.)
Пізня середньоукраїнська мова ( поч. 18 - поч. 19 ст.)
Нова українська мова (від 19 ст. до наших днів ).
Національною мовою українського народу є українська мова. В умовах національного відродження українська мова набула особливої ваги. Вона стала вирішальним чинником самобутності талановитого, віками гнобленого українського народу, виразником інтелектуального і духовного життя.
Українська мова проголошена в Україні державною як мова основного корінного населення на її території. Це записано в Ст. 10 Основного закону України - Конституції України:
“Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин України”.
Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Українська мова належить до індоєвропейської сім'ї мов. Є ще угро-фінська, тюркська, монгольська, китайська, тібетська та інші сім'ї мов. До індоєвропейської сім'ї належать кілька груп мов: слов'янська, романська, германська, балтійська, кельтська, індійська, іранська, грецька, вірменська, албанська та інші. Слов'янська група мов:
східнослов'янська підгрупа ( українська, російська, білоруська);
західнослов'янська підгрупа ( польська, чеська, словацька, верхньо- та нижньолужицька);
південнослов'янська підгрупа ( болгарська, сербська, хорватська, словенська, македонська).
Усі слов'янські мови мають одне джерело: праслов'янську основу, яка існувала до 6-7 ст. Доказом цього є наявність спільних рис з іншими слов'янськими мовами, наприклад:
Рука (укр.), рука (рос), рука (білорус);
Rєка ( пол.), ruка (чес), ruка (серб.).
Українська мова є спадкоємицею мов ще тих слов'янських племен, що населяли територію сучасної України – полян, древлян, сіверян, тиверців, уличів та ін.
Поза межами України українська мова в усній формі поширена в Росії, Молдові, Білорусі, Казахстані. Крім того, в усній і писемній формах, зокрема, в пресі, освітніх і наукових