У нас: 141825 рефератів
Щойно додані Реферати Тор 100
Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент


якщо синоніми об'єднуються в ряди, то антоніми об'єднуються в пари, наприклад: праця - безділля, холод - спека; щедра - скупа; сміятися - плакати.

Антонімічні відношення ніби пронизують мову. Вони використовуються тоді, коли потрібно найкращим способом дати вичерпну характеристику явищам дійсності на основі зіставлень і порівняння.

Пароніми - це слова, подібні між собою за звучанням і частково за будовою. Наприклад: білуха, білуга; паливо, пальне; покажчик, показник; ожеледь, ожеледиця; громадський, громадянський; підозрілий, підозріливий; виконавський (дисципліна, майстерність), виконавчий (орган, лист); приводити, призводити (до чогось небажаного). Ці слова відрізняються переважно суфіксами, рідше префіксами та закінченнями.

Пароніми - це співзвучні слова: свійський, світський; додолу, додому.

Лексика української мови

Лексика української мови формувалася упродовж тривалого історичного розвитку.

Становлення української лексики проходило, на думку вчених, у такій послідовності: індоєвропейський лексичний фонд -> праслов'янський лексичний фонд ~> давньоруський лексичний фонд -> власне український лексичний фонд.

З погляду походження розрізняють:

а) споконвічну українську лексику;

б) лексичні запозичення з інших мов;

в) запозичення зі слов'янських мов;

г) запозичення з неслов'янських мов.

Власне українська лексика складає найбільший шар словникового запасу української мови. Ці слова виражають специфіку української мови (те, чим українська мова на лексичному рівні відрізняється від інших слов'янських мов): багаття, бандура, баритися, батьківщина, вареники, вибалок, держава, деруни, заздалегідь, карбованець, козачок, лелека, малеча, напувати, самітність, щодня.

Власне українські слова можна розпізнати за фонетичними і граматичними ознаками:

-

[о], [е], що стоять у відкритих складах, чергуються з [і], якщо потрапляють у закритий склад: розкошувати - розкішний, село - сільський;

-

звук [е] змінюється на [о] після шиплячих та [й] перед колишнім твердим приголосним: женити - жонатий, шести - шостий;

-

вживання особливих іменникових суфіксів: -ин(а): година, хвилина; -ин(и): відвідини, заручини; -анин(а): біганина, стрілянина;

-щин(а), -ччин(а): козаччина, Київщина; -ник, -ниц(я): візник, заступниця; -івник, -ець, -овець (-івсць): комірник, візник, службовець, промовець -ій: плаксій; -шн-: дітлашня; -анн-: зростання; -аль: скрипаль; -езн-: старезний та ін.;

-

слова з префіксами: су-: сузір'я, суміш; перед-: передвісник; між-, межи-: міжгір'я, межиріччя; прі-: прізвище, прізисько, прірва та ін.;

-

слова, утворені за допомогою часток: аби-, де-, бозна-, хтозна-,будь-, -небудь, -сь, ні-: абищо, декого, бозна-хто, хтозна-чий, будь-де,коли-небудь, хтось, ніколи, ніхто, ніяк;

-

прийменники: біля, від, серед, посеред, між, поміж, під тощо;

-

сполучники: але, бо, немов, проте, та, чи, щоб, якщо та ін. До лексичних запозичень з інших мов належать:

-

запозичення зі слов'янських мов:

-

запозичення з неслов'янських мов.

Слова, запозичені з інших слов'янських мов

Українська мова запозичувала не лише східнослов'янську лексику, а й іншомовні слова (їх біля 15 відсотків).

Запозичення проникали від старослов'янізмів і з інших слов'янських мов:

-

з білоруської (бадьорий, дьоготь, жлукто, шула);

-

російської {безробіття, декабрист, завод, кадет, книголюб, народоволець, паровоз, передовиця)',

-

з польської (байка, барвінок, дратва, гусар, каштан, клянчити, петрушка, повидло, полковник, рекрут).

До запозичень з неслов'янських мов належать:

1) грецизми (засвоювалися ще з часів спільнослов'янської єдності). Вони запозичувалися безпосередньо через старослов'янську та європейські мови.

Серед грецизмів релігійні слова: ангел, єпископ, ікона, крилас, лампада, монастир, монах; наукові терміни: граматика, історія, філософія; політико-економічна термінологія: демократ, електрика, каустик, пролетаріат; терміни різних видів мистецтва: ідея, драма, епос, комедія, ода, поема тощо.

2) латинізми: декстроза, детектор, експонат, колегіум, конспект, нація;

3)

тюркізми: аршин, отаман, басурман, барабан, бешмен, буран, байрам, в'юк, кабала, кавун, казна, караул, кизил, мусульманин, орда ,сарай, товариш, баклажан та іи.;

4)

запозичення із західноєвропейських мов: з французької, англійської, німецької та інших:

-

із французької мови (лексика військової справи, мистецтва, назви продуктів, страв, одягу тощо: арсенал, азарт, ажур, батон, бра, бригантина, гараж, гардероб, гофре, десант, дуель, жакет кафе, костюм, купе, ложа, марш, паж, пальто, парад, парі, партизан, парфумерія, прем'єр, профіль, реверанс, режим, реформа, рикошет, рулетка, рутина, саботаж, салон, салют, тираж, торшер, турне, шассі, шофер;

-

з англійської мови (це в основому слова спортивної лексики та ін.): аут, бар, баржа, баскетбол, блок, бот, бриг, бок, джаз, джентель-мен, джерсі, джин, джгут, вельбот, кекс, матч, мітинг, мічман, ніпель,нейлон, нокаут, офіс, парламент, парк, поні, пуловер, пудинг, репс ,рекорд, ринг, ромштекс, смокінг, спінінг, спортсмен, старт, теніс, хокей, фініш, фокстрот, футбол;

-

з німецької мови (військова лексика): броня, єфрейтор, князь,командир, котел, офіцер, лафет, пакгауз, панцир, патронташ, штаб,юнкер; слова, що стосуються торгівлі: агент, акція, вексель, прейскурант, процент; слова, що вказують на назви побутових предметів,тварин, рослин, мінералів: гамаші, фуганок, пудель, редька, кварц ,селітра, рюкзак, ролик, рапіра, пульт, паритет, офіціант, нікель та ін.

-

із голландської мови запозичення стосуються переважно мореплавства, є й деякі інші: бак, баркас, буй, каюта, фарватер, флот, шкіпер, вимпел, румпель, румб, пакетбол, нок, бейшлот, яхта, ял (ялик),брезент, анкерол;

-

з італійської та іспанської мов запозичення пов'язані переважно з мистецтвом: алегро, арія, віолончель, речитатив, тенор, сценарій,рондо, партитура, опера, новела, меццо-сопрано, акорд, акомпанемент,гітара, кастаньєти, серенада, мантилья;

-

із фінської мови засвоєно небагато слів: камбала, морж, нерпа,норка, пельмені, піхта, салака, сьомга та ін.

Іншомовні слова потрапляли до української мови, змінювалися відповідно до її фупкціонально-стилістичиих норм і фонетичних та граматичних закономірностей.

У сучасній українській мові є активна і пасивна лексика. До активної лексики належать слова, які вживаються у мові досить часто. Це:

-

назви спорідненості, свояцтва, родинних стосунків: баба, батько, дитина, дід, діти, дочка, дядина, дядько, внуки, жінка, зять, мати, невістка, племінник, племінниця, прабаба, прадід, свекор, син, тітка, чоловік;

-

назви частин організму людини і тварини: голова, вуха, долоня, живіт, зуби, кістка, коліно, очі, рука, ніс, нога, щоки;

-

назви тварин: вівця, вовк, їжак, кінь, корова, лисиця, олень;

-назви птахів: ворона, голуб, горобець, ластівка, орел, перепілка,

синиця;

- назви риб: короп, лин, лящ, окунь, щука;

~ назви рослин: береза, верба, горох, жито, калина, коноплі, малина, овес, ожина; ~ назви

Сторінки: 1 2 3 4 5 6