3. Вжиті в словосполученнях прикметники заміни близькими за значенням з префіксом без-.

ясне небо — безхмарне небо; правильна відповідь — ...; жорстокий вчинок —

4. Подані сполучення іменників з прикметниками заміни іменниками, близькими за значенням.

сильна метелиця — завірюха;

проливний дощ — ...;

велика жара — ....;

Ознайомивши учнів з синонімами, треба допомогти їм усвідомити не тільки лексичну, а й синтаксичну функцію (показати, як за допомогою синонімів можна пов'язувати речення у зв'язному висловлюванні).

Спостереження над функцією заміщення, яку виконують синоніми в мовленні, дадуть змогу показати дітям, що заміна слова його синонімом дає можливість уникнути зайвих повторів, робить мовлення точнішим, виразнішим, зрозумілішим. Тому в процесі опрацювання зв'язних висловлювань, зокрема при виконанні вправ на удосконалення, редагування текстів, учитель формує в учнів практичне уявлення (без терміна) про контекстуальні синоніми, які здатні замінювати те чи інше слово в конкретному тексті. Поза контекстом на основі лексичних значень ці слова до синонімів віднести не можна Наведемо для прикладу вправу 178 (3-й клас), у процесі ви конання якої учні вчаться удосконалювати зв'язний текст.

/, Якось Тарасик спробував написати невеличку розповідь, Ось вона, прочитайте.

ІДЕ ЗИМА.

Надворі стає холодно. Небо стає непривітним. Усе частіше з неба сіє холодний дощ.

Пташкам стає важче знаходити їжу. Пташки прилітають у наш двір. Дітям нашого двору стало шкода пташок. Діти нашого двору стали підгодовувати пташок.

2.

3.

Безумовно, така робота з текстом на перших порах має проводитись у класі колективно. Друге завдання до вправи учні виконують порівняно легко. Вони швидко помічають у тексті невиправдані повтори слів та їх граматичних форм (стає; небо, з неба; пташкам, пташки, пташок; двір, двору; дітям, діти). Але з третім завданням, яке вимагає удосконалити дитячий твір, уникнувши помічених лексичних повторів, учням упоратись не просто, оскільки воно вимагає попередньої роботи. З цією метою вчитель спочатку пропонує дітям подумати, які синоніми можна дібрати в даному тексті до слів пташки і діти. Подібні завдання учні вже неодноразово виконували в 2-му і навіть у 1-му класах, тому вони швидко знайдуть контекстуальні синоніми: діти, малята, хлопчики й дівчатка, школярі; пташки, пернаті друзі

В інших випадках учні доходять висновку, що повторювані слова можна замінити займенниками він, вона, вони (без уживання термінів), окремі повтори можна просто опустити. У результаті колективної роботи учні записують відредагований текст, який може звучати приблизно так:

ІДЕ ЗИМА

Надворі стає холодно. Небо непривітне. Усе. частіше сіється холодний дощ.

Пташкам доводиться важче знаходити собі їжу. Вони стали часто прилітати у наш двір. Усі діти жаліють своїх маленьких пернатих друзів. Дівчатка і хлоп'ятка з нашого будинку почали підгодовувати пташок.

Колективне, а ще краще групове виконання подібних вправ треба будувати не тільки на основі навчальних текстів поданих у підручниках, а й тих, які були створені самими школярами. Це підсилюватиме вагомість даної роботи, її практичну значимість; привчатиме учнів уважніше і критичніше ставитись Як до власних висловлювань (усних і писемних), так і до мовлення своїх товаришів

Робота з антонімами

Антоніми це слова з протилежним значенням. В антонімічні пари можуть об'єднуватись слова, що мають якісні, кількісні, часові й просторові значення, наприклад: легкий — важкий, холодний — гарячий, добре — погано, багато — мало, рано — пізно, широка — вузька, глибоко — мілко, далекий— близький тощо. Протиставлятися можуть також слова, які означають чоловічу та жіночу стать у назвах людей та тварин, виражену іменниками чоловічого та жіночого роду: чоловік — жінка, хлопець — дівчина, баба — дід брат — сестра, півень — курка, цап — коза, тощо,

Нерідко протилежні за значенням лексичні сполучення можуть утворювати не тільки окремі слова, а й фразеологізми: працювати — байдики бити, пізно — ні світ ні зоря.

Доцільно показати молодшим школярам, що антоніми в українській мові можуть бути різнокореневі і однокореневі. Більшу частину українських антонімів складають різнокореневі: дорого — дешево, купувати — продавати, журитися — радіти, вгорі — внизу, початок— кінець. Але антонімічні пари можуть утворюватись і за допомогою префіксів, що надають словам протилежного значення. У початкових класах найчастіше ' учні використовують префікс без-: кольоровий — безбарвний, помилковий — безпомилковий, хмарне — безхмарне У дієслівних формах таких префіксів, що можуть утворювати антонімічні пари, є значно більше. До них належать: від-; під-; при-; з-(с-); роз-; на- та ін., наприклад: від'їхати — під'їхати, відплисти — приплисти; злити —розлити; навантажити —розвантажити. Молодші школярі нерідко утворюють антонімічні пари шляхом додавання до слова частки не, що стає префіксом: світлий — несвітлий. Учителеві слід мати на увазі, що антонімами можуть бути лише ті слова, які утворюються за допомогою префікса не-, коли він не просто заперечує якесь значення, а творить нове слово з протилежним значенням: друг — недруг (ворог), правда — неправда (брехня, кривда), гарний — негарний (поганий). На цих прикладах легко переконати учнів, то антоніми, утворені за допомогою префікса не-, є не такими виразними, як їх синоніми, тобто ті антоніми, що утворені від. інших коренів (вони в наведених вище прикладах подані в дужках).

Важливою ознакою антонімів, на яку обов'язково треба звернути, увагу молодших школярів, є те, що вони належать до однієї частини мови. Робота над антонімами в початкових класах має передусім практично-мовленнєве значення. Завдання її —