Реферат

Розділові знаки при звертаннях

Звертання – це слово (або сполучення слів), що називає особу або предмет, до яких спрямоване мовлення. Найчастіше звертання виражене іменником у кличному відмінку.

Здебільшого звертання ускладнюють спонукальні й питальні речення. Вони можуть уживатися на початку, в середині й у кінці речення.

1. Якщо звертання стоїть на початку речення і вимовляється без окличної інтонації, після нього ставиться кома.

2. Якщо звертання вживається в кінці речення, то перед ним ставиться кома, а після нього – той знак, якого вимагає інтонація речення в цілому: Вставай же, сонце!

3. Якщо звертання вживається в середині речення, то воно з обох боків виділяється комами.

4. Якщо звертання, що стоїть на початку речення, вимовляється з окличною інтонацією, то після нього пишеться знак оклику, а наступне слово починається з великої літери: Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину…

5. Якщо перед звертанням стоять вигуки о, ой, то вони від звертання комами не відділяються.

6. Якщо звертання повторюються або вони однорідні, то вони розділяються знаками оклику ( і пишуться з великої літери) або комою. Дніпро, Дніпро! Ти покохав, як матір, Україну, ти рідним братом її став і братом до загину.