тільки до осмислення їх потенціальної дії. Це означає: у підході різних читців до одного і того самого тексту відмінності можуть виявлятися таким чином тільки в пафосі самого виконай--ня, тобто в творчому втіленні б живе дійове мовлення пережитих ними авторських думок і почуттів. Оскільки паузи, логічні наголоси, мелодика, темп є засобами передачі авторських думок і почуттів, то в партитурі, де вони виступають як індикатор всієї повноти аналізу тексту І сприйняття його змісту, певних Істотних розходжень бути не повинно.
Значення засобів
логіко-емоцІйної виразності читання для професійної підготовки вчителя
У загальному плані вивчення курсу виразного читання важливим є досконале засвоєння майбутнім учителем теоретичних положень засобів логїко-емоцій-ної виразності читання, вироблення умінь практично ними користуватися.
У будь-яких умовах педагогічної діяльності вчителеві треба вміти ефективно користуватися мовленням, читанням як дійовою впливовою силою. Досягти цього він може насамперед за умови правильного використання ЗЛЕВЧ щодо змісту мовлення і особливо читан-
ня- Підготовка тексту для читання і аналізу його з дітьми в загальному плані аналізу твору потребує розгляду кожного речення в контексті. Для цього необхідно знати не тільки послідовність і способи аналізу тексту, а й уміти раціонально І оптимально використати самі ЗЛЕВЧ. Аналіз тексту зі всією послідовністю і результативністю є. передумовою раціонального і оптимального використання ЗЛЕВЧ. Понадіятися лише на результати аналізу тексту, не врахувавши при цьому всіх компонентів виразності читання, не можна. В цьому якраз одна з тих причин, що виразне читання в умовах загальноосвітньої школи, педагогічного процесу себе не виправдало.
Аналіз тексту для читання має завершуватися мовною партитурою. ЗЛЕВЧ у такому процесі виступають у ролі Індикатора всієї роботи над текстом. Саме зі ЗЛЕВЧ випливають етапи попередньої роботи над текстом для безпосереднього читання, словесної дії. Отже, зі ЗЛЕВЧ пов'язані і від них залежать інші складові частини теоретичних І методичних положень виразного читання в умовах педагогічного процесу. ЗЛЕВЧ, таким чином, становлять головну частину теоретичних і методичних положень мистецтва читати, говорити, а аналіз тексту в усій своїй послідовності — їх передумова.
Зі ЗЛЕВЧ пов'язана також низка інших, попередніх показників, необхідних для професійної підготовки майбутнього вчителя як і артиста-читця. Добре .засвоєння ЗЛЕВЧ мимохіть спонукає вчителя, як і
кожного читця, до:
1)
розвитку своїх мовленнєвих якостей: досконало
го володіння мовним апаратом, диханням, голосом,
дикцією, орфоепією, бо без них і ЗЛЕВЧ утрачає
справжню силу впливу;
2)
глибокого осмислення аналізу твору і того, що
сприяє такому процесу: засвоєння його послідовності
ї переліку зв'язаних з ним понять щодо теорії літера
тури, оскільки без цього неможливо розкрити авторсь
кі думки і почуття, а останні передати без ЗЛЕВЧ;
3)
розуміння особливостей виразного читання тво
рів різних жанрів. Отже, спонукає до необхідності дос
татньо розуміти І розрізняти самі жанри в літературі,
бо без таких знань і врахування ЗЛЕВЧ особливостей
¦читання не передати;
4)
кращого розуміння рідної мови взагалі, її зна-
чення, краси й величності, оскільки виразне читання — одна з форм практичного користування мовою;
5) засвоєння методики навчання учнів виразного читання, вдосконалення їх культури мовлення, глибо*' кого осмислення вироблених І пошуку нових методів і прийомів для цього процесу.
Отже, ЗЛЕВЧ — один із важливих факторів професійної підготовки майбутнього вчителя. Однак зіграти певну, відповідну роль у цьому процесі вони можуть тільки за умови достатнього розуміння їх сутноо ті й уміння ефективно використовувати на практиці. «Думка автора не буде донесена виконавцем, якщо він не буде знати, якими засобами її можна передати в звучанні»1.
Досконале засвоєння і використання в своїй роботі теоретичних і методичних положень ЗЛЕВЧ значно підвищить педагогічну, професійну майстерність учителя.
Запитання і завдання
1.
Що треба розуміти під поняттям засоби логіко-емоційкоі
виразності читання?
2.
Дайте визначення інтонації і поясніть її значення для ви
раження думки.
3.
Що треба для того, щоб зрозуміти всю складність інто
нації?
4.
Розкрийте роль ритмічного ладу мови в організації Інто
нації. .
5.
Продемонструйте різні зміни інтонації на одному прикладі1
речення.
6.
Назвіть і поясніть основні компоненти Інтонації.
7.
Поясніть, чому засоби логіко-емоційної виразності читання
посідають провідне місце в загальній системі положень виразного
читання.
8.
Розкрийте сутність тих питань, що в старих посібниках за-.
лишались не розкритими щодо засобів виразності.
9.
Поясніть, чому підхід до використання засобів виразності,
читання був раніше малоефективним.
10. Яке значення мають засоби логіко-емоційної виразності
читання для професійної підготовки вчителя і чому?
3. ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАСОБІВ ЛОПКО-ЕМОЦІЙНОЇ ВИРАЗНОСТІ ЧИТАННЯ
Оскільки ЗЛЕВЧ, як уже відзначалося, є головними в загальній" теорії виразного читання, то читцю-учителю необхідно знати їх теоретичні положення Г
методику практичного використання. Саме в такому плані двох завдань має проходити процес засвоєння ЗЛЕВЧ, бо без знань кожного компоненту виразності та їх зв'язку неможливо правильно, відповідно до змісту тексту, ефективно використати їх на практиці.
Проте і сам процес засвоєння і використання ЗЛЕВЧ залежить від певних завдань, які потребують:
1. У плані засвоєння теорії:
а) глибокого розуміння закономірності зв'язку ком
понентів виразності між собою;
б) розуміння і дотримання принципу процесу зас
воєння і використання ЗЛЕВЧ;
в) досконалих знань сутності мовного такту;
г) досконалих знань сутності кожного компоненту
виразності.
2. У плані практичного використання:
а) досконалих знань і навичок членування тексту
на мовні такти з розумінням мовного такту як одно
слівного чи багатослівного поняття;
б) досконалих знань ї навичок визнання логічних
наголосів (тактових й головних) в єдності з мелодикою
і темпом;
в) усвідомлення міміки і жестів.
У такім плані розкриватимуться основні положення ЗЛЕВЧ.
Література:
1. Г.А.Олійник Виразне читання : Основи теорії: Навч. Посібник. – К.: Вища шк., 1995.