М'яке піднебіння зімкнене з задньою частиною глотки.

І — нелабіалізований голосний переднього ряду, високого піднесення. Артикуляція напружена, «тобто м'язи мовних органів при його вимові скорочуються й поверхня їх стає твердішою, що відбивається і на тем-брі голосного, на його більшій виразності» \ При ви-мові губи розтягнені в сторони значно більше, ніж при и та є, І утворюють вузьку щілину. Рот розкритий нас-тільки, що між верхніми й нижніми зубами можна-вставити кінчик мізинця. Уся маса язика (передня й середня частини) подається виразно наперед, до пе-редньої частини твердого піднебіння або до верхніх зубів та альвеол. Тіло язика зібране спереду і має ви-разно випуклу форму. Віддаль найвищої точки язика від твердого піднебіння невелика. Кінчик язика спадає круто вниз безпосередньо за нижніми зубами або ж упирається в нижні зуби.

М'яке піднебіння закриває вхід у носову порож-нину.

Артикуляція приголосних1, Б. м, п —

губні. При артикуляції спочатку утворюється зімкнен-ня нижньої губи з верхньою, потім, під натиском по-вітря, що видихується, відбувається вибух: губи розмикаються — нижня губа натискує на верхню і від-штовхується від неї. Нижня щелепа при цьому опуска-ється, язик у роті лежить плоско. При п, б м'яке під-небіння підняте й не пропускає повітря в носову порожнину. Голосові зв'язки при творенні п ненапру-жені й не дрижать, а при творенні дзвінкого б губи на-пружені й дрижать. М — губний сонорний. Артикулює-ться як і шумний дзвінкий б, з тією лише різницею, що при його творенні тон переважає над шумом, а м'яке піднебіння опускається й відкриває прохід до носової

порожнини.

В — губно-зубний щілинний. При творенні нижня губа зближується з верхньою, але не змикається з нею: між губами залишається вузенька щілина, через яку проходить струмінь видихуваного повітря. Язик у роті лежить спокійно. М'яке піднебіння підняте й закриває прохід у носову порожнину.

Ф — губно-зубний. Твориться при зближенні ниж-ньої губи з зубами, при цьому щілина виникає між різцями і нижньою губою. Язик у роті лежить спо-кійно. М'яке піднебіння підняте й закриває прохід у

носову порожнину.

Д, н, т — шумні зімкнені передньоязичні. При тво-ренні їх губи пасивні, кінчик та передня частина язика .змикаються з верхніми зубами та альвеолами. Тиль-на частина кінчика язика при цьому щільно притиска- ¦ еться до нижніх зубів. Голосові зв'язки при творенні д, н вібрують. Сонорний н має носове забарвлення, бо м'яке піднебіння опущене і повітря проходить одно-часно через ротову й носову порожнини.

С, з — шумні щілинні. При вимові губи напіввід-криті й розтягнуті. Зуби розтулені на віддаль 1 — 1,5 мм. За- загальною конфігурацією язика с, з дещо подібні до зімкнених т і д. Істотна різниця полягає

в тому, що при їх артикуляції виникає не зімкнення, а щілина. Передня спинка язика утворює жолобок, причому кінчик язика впирається в нижні різці, а спин-ка торкається іклів та різців. М'яке піднебіння підня-хе й закриває прохід до носової порожнини. Голосові зв'язки при творенні с перебувають у напруженому стані, а при творенні з дрижать.

Ц, дз — шумні передньоязичні африкати — склада-ються з двох елементів (зімкненого й щілинного). При вимові ц утворюється зімкнення типу т, а при вимо-ві дз — типу д, але воно не завершується вибухом, як під час артикуляції звичайних зімкнених, а плавно, без паузи, переходить у щілинний еле-мент типу с або з. Отже, артикуляція ц відбуває-ться на місці утворення т і с, а дз — на місці утворен-ня д і з. Кінчик язика притискається до нижніх зубів, а передня його частина утворює на зубах і початку аль-веол зімкнення, але плавно переходить у щілину.

Ш, ж — шумні щілинні передньоязичні. При арти-куляції нижня щелепа дещо подається вперед, губи теж. Зуби зближені на віддаль 1 —1,5 мм. Кінчик язи-ка разом із прилеглою до нього спинкою потовщується і відтягається назад порівняно з артикуляцією с І з. На язиковій спинці утворюється ширший канал, ніж при вимові с і з. Повітряний струмінь спрямований по каналу на передні різці; розбиваючись об їх краї, він викликає специфічний шум. При вимові ш голосові зв'язки не вібрують, а при вимові ж — вібрують, але струм повітря слабкіший, ніж при ш.

Ч, дж — шумні передньоязичні африкати. Вони по-чинають артякулюватися з елемента зімкнення типу т І д, який плавно переходить у щілинний елемент ти-пу ш, ж. Елементи зімкнення утворюються не на місці звичайних т, д, тобто не на зубах І початку альвеол, а значно вище, на твердому піднебінні, отже, там, де утворюються шиплячі ш, ж.

Р — передньоязичний, належить до так званих ві-брантів (дрижачих). При його творенні рот розкритий, гУби пасивні; краї задньої І середньої частини спинки язика впираються у верхні бокові зуби; передня час-тина язика розплющується для утворення вільних py-xis; кінчик разом з передньою спинкою піднімається вгору і торкається твердого піднебіння на задній час* тині альвеол, де під натиском видихуваного повітря вібр

Й — середньоязичний щілинний. При артикуляції середня спинка язика піднімається до твердого під-небіння, внаслідок чого між твердим піднебінням і середньою частиною язикової спинки виникає щілина. Кінчик язика опущений униз і тримається біля ниж-ніх зубів.

Л — боковий передньоязичний сонант. При артику-ляції