В теоретичному розділі ми розглянули поняття мовної та концептуальної картин світу, фразеологічні одиниці як засіб відображення особливостей мовної картини світу й ознайомилися з поняттями гендер та гендерний стереотип.

Мова – це суспільне явище, яке розвивається разом з суспільством, рухається вперед і накопичує колективний досвід. В мові знаходимо відображення всіх суспільних явищ. Мовна картина світу це свого роду сукупність уявлень народу про дійсність зафіксована в різних одиницях мови. Фразеологізми – мовні одиниці, що наділені національним колоритом та здатні відображати культуру та психологію того чи іншого народу. Саме з огляду на ці характеристики фразеологічних одиниць вони були вибрані нами для дослідження гендерних стереотипів в англомовній картині світу. Крім того, своєю семантикою фразеологічні одиниці спрямовані на характеристику людини, її характеру та поведінки.

Крім фразеологізмів ми розглянули ще й паремії або прислів’я. Паремії – різновид фразеологічних одиниць, вони дуже наближені до фразеологізмів та приказок, але відрізняються тим, що висловлюють закінчену думку. Прислів’я англійської мови є надзвичайно цінними для вивчення гендерних відносин, оскільки в них часто розглядають концепти “маскулінність” і “фемінінність”.

Як відомо, стать людини це набір певних біологічних ознак. Гендер – це соціальний аспект приналежності людини до певної статі. Стереотип – уявлення про предмет чи явище, а отже гендерний стереотип – це уявлення про предмети і явища крізь призму чоловічої чи жіночої свідомості.

В практичному розділі дипломної роботи ми розглянули фразеологізми, які відображають різні стереотипи і зробили спробу охарактеризувати ці стереотипні установки.

Оскільки кожна людина є представником різних соціальних груп одночасно, її поведінка містить набір різних стереотипів. Саме тому ми поділили стереотипи на стереотипи зовнішності, вікові, соціальні та психолочні і розглянули кожну групу зокрема.

Аналізуючи стереотипи зовнішності, ми розглянули різні аспекти зовнішності чоловіка і жінки. Проаналізувавши 63 фразеологічні одиниці на позначення стереотипів зовнішності, можемо сказати, що у багатьох фразеологізмах акцент робиться на красі і молодості жінки і на силі чоловіка. За стереотипами вважають, що зовнішність важлива як для чоловіка, так і для жінки, але для жінки, до прикладу, значно важливіша її соціальна роль дружини та матері, а для чоловіка фінансовий статус, здатність забезпечувати сім’ю матеріально.

Фразеологізми на позначення вікових стереотипів складають найменшу групу стереотипів нашого дослідження (29 фразеологічних одиниць). За стереотипами жінка більшого значення надає віку, вона часто намагається приховати свій справжній вік, бо хоче завжди залишатися молодою і привабливою. Чоловіки ж навпаки вважають, що з віком вони стають розумнішими та досвідченішими.

Соціальні стереотипи складають одну з найчисельніших груп стереотипів нашого дослідження (85 фразеологічних одиниць). Вони виражені перш за все сімейними ролями жінки і чоловіка. Проаналізувавши велику кількість фразеологізмів, які стосуються вибору другої половинки, робимо висновок, що, за стереотипом, до цього вибору потрібно ставитися особливо серйозно і завжди зважувати всі плюси і мінуси перед прийняттям рішення. Велика увага у фразеологізмах на позначення соціальних стереотипів приділяється ролі батька та матері, чоловіка та дружини. Позитивно оцінюється вірна, добра, гарна жінка, яка водночас є хорошою господинею і сильний, сміливий чоловік, який може стояти на чолі сім’ї і забезпечувати всіх її членів всім необхідним.

Психологічні стереотипи найчисельніші в нашому дослідженні – 88 фразеологічних одиниць. Така велика кількість фразеологізмів пояснюється тим, що поведінка людини, риси її характеру часто обговорюються і відповідно виникає багато стереотипних установок, які стосуються саме психології людини, її внутрішнього світу. Аналізуючи психологічні стереотипи, відчутним є позитивна оцінка чоловіка і часто негативна жінки. Чоловіки, за стереотипом, сильні, вольові, рішучі, розумні, надійні, а жінки балакучі, ненадійні, конфліктні, більш емоційні, часто брехливі. Але тут робимо лише один висновок: кожна людина має свій психологічний портрет, тобто набір позитивних і негативних рис. Незалежно від того які стереотипи побутують у суспільстві, психологічні риси людини неможливо класифікувати чи оцінювати.

Останній підрозділ практичного розділу нашої дипломної роботи присвячений розгляду оцінки в гендерних стереотипах. В роботі ми часто зверталися до цього поняття аналізуючи різні стереотипи, саме тому ми вважаємо доцільним розглянути гендерну оцінку дещо ґрунтовніше. Отже, гендерна оцінка – це вид соціальної оцінки явищ навколишньої дійсності, базовою ознакою якої є чоловіче чи жіноче.

Наше дослідження не пропонує чіткого розмежування на чоловіче і жіноче. Стереотипи, взагалі дуже стійкі, бо вони передаються з покоління в покоління як культурний багаж нації, але люди з часом змінюються. Те, що було характерним для людей і їх поведінки чи характеру 10 років тому, вже не актуальне сьогодні. Дуже часто люди самі прагнуть зламати той чи інший стереотип і докорінно міняють свою суть для того щоб довести всім протилежне. Тому, ми не робимо спроб ані підтвердити, ані спростувати ті чи інші стереотипи. Ми розглянули гендерні стереотипи на матеріалі фразеологічних одиниць для кращого розуміння мови та культури в цілому.

Список використаної літератури

1. Агеев В.С. Психологические исследования социальных стререотипов / В.С. Агеев // Вопросы психологии. – 1986. – № 1. – С. 95-101.

2. Антонюк Е.В. Представления супругов о распределении ролей и становление ролевой структуры молодой семьи: Автореф. дис. … канд. психол. наук / Е.В. Антонюк. – М., 1992. – 24 с.

3. Артемова А.Ф. Концепт “женщина” во фразеологии / А.Ф. Артемова // Лингвистические основы межкультурной коммуникации: Тезисы докл. междун. научн. конфер., Н. Новгород, 14-15 ноября 2003 г. – Н.Н., 2003. – С. 20-25.

4. Артемова А.В. Эмотивно-оценочная объективация концепта