Гендерна парадигма соціального знання містить ключові поняття соціостатевих особливостей, міжстатевих відносин, найменування статевої дискримінації (gender role / stereotype, gender gap, gender detente, gender lens, genderism). Гендерна парадигма транссексизму містить назви гендерних (сексуальних) перверсій – transgender, bi-gender, multi-gender.

Гендерна лінгвістика (лінгвістична гендерологія) створює власний термінологічний апарат, який описує гендерно-зумовлені (для загальної номiнацiї яких виник термiн genderlect) параметри вербальної особистості. Серед них важливе мiсце посiдають засоби номінації жіночої та чоловічої манери (стилю) мовлення (collaborative / competitive talk); характеристика певних тактик та стратегій жінок і чоловіків у дискурсі (male answer syndrome, mirroring, inarticulatedness, backchannelling, women’s bilinguality).

Особливості жіночої та чоловічої мовленнєвої поведінки можна пояснити наявністю когнітивних і біологічних розбіжностей, які в процесі виховання особистості закладаються у свідомості кожного індивіда, причому цi особливостi набувають власних термiнологiчних найменувань (gender-appropriate behaviour, gender schema).

Лексема гендер також є  ядром словотворчої парадигми, яка поповнюється у наш час швидкими темпами. Основа gender бере участь у творенні дієслів (to gender, to genderize, to regender), іменників (gendering, transgenderdom), cкладних прикметників (between-gender, gender-free, gender-biased, gender-neutral).  Крiм того, лексема утворює низку фраземних неологiзмiв (gender lens, gender apartheid, gender-bender) [25,117].

Організація гендерної інформації в англомовному дискурсі регульована мережею фреймових структур, що відбивають гендерні стереотипи й еталони англомовної лінгвокультури. Стереотип трактують як мінімізоване й конкретизоване, “суперфіксоване, суперстійке” уявлення про предмет чи явище, що асоціюється з конкретним концептом. Наприклад, уявлення про типового американського політика місить таку інформацію: “займає улесливу позицію, зарозумілий, безчесний” [34, 115].

Наприклад, висловлювання You think like a woman має ілокутивну силу образи, оскільки в англомовних етнокультурах жінці стереотипно приписувати нелогічність мислення, тоді як висловлювання You think like a man позбавлене такої ілокуції. У результаті, навіть якщо суб’єкт дискурсу не поділяє стереотипного уявлення про відсутність логіки у жінок і, більш того, думає що нелогічно мислять саме чоловіки, він/вона не може досягти ілокуції образи за допомогою висловлення You think like a man, оскільки подібне прочитання спирається на його/її особисту думку/уявлення, тоді як уявлення про жіночу логіку (або її відсутність) є продуктом конвенції, що входить до пресупозиційного фонду будь-якого представника англомовної культури [35, 15].

Українські ж дослідження в галузі гендерної лінгвістики представлені значно меншою кількістю наукових праць. Це пояснюється тим,що становище жінки в українському суспільстві було і залишається відносно рівноправним чоловікові, що і відображено на мовному рівні. Так, в українській мові більшість загальнородових понять, а саме “людина”, “особа”, “дитина”, “сирота” та ін., належать до жіночого роду, тобто цю мову зовсім не можна класифікувати як андропоцентричну. Цим пояснюється майже повна відсутність феміністичних нововведень в українській мові за винятком назв професій та видів занять, де загалом прослідковується тенденція до зменшення вживання суфіксів, які позначають жіночу стать (лікарка, продавщиця, секретарка). Цілком вірогідно, що саме тому абсолютна більшість праць з питань гендеру в українському мовознавстві присвячені дослідженню цього фактору в англомовному середовищі [4,3].

Вчення про гендер, як частини когнітивної картини світу дозволяє розкрити кругозір нації. Особливу роль у формуванні цього знання відіграють стереотипи – ментальні механізми, які полегшують розуміння навколишнього середовища. Гендерні стереотипи зв’язані між собою і входять до системи стандартних культурних уявлень, типових для того чи іншого соціуму.

Сучасні дослідники відзначають, що “якщо мовна картина світу – це зафіксована в мовних знаках і виявлена у формах мовної діяльності (текстах, дискурсах) мовна свідомість, то гендерні ознаки – це сутнісні прояви пізнання світу крізь призму чоловічої й жіночої свідомості, що виявляють особливості номінативної й комунікативної діяльності чоловіків і жінок, обумовлені статевою особливістю мовної діяльності й мовної поведінки” [34, 13].

Стереотип трактують як мінімізоване й конкретизоване, “суперфіксоване, суперстійке” уявлення про предмет чи явище, що асоціюється з конкретним концептом.

Стереотип виступає реальним засобом відтворення певного типу гендерних відносин, оскільки на мовленнєвому, ментальному і поведінковому рівні фіксує “очікування” соціуму і нормативну відповідь індивідів. Якщо змінити стереотипи – зміниться і гендерна перспектива. Переконаність у “соціальній сконструйованості” cитуації має своїм наслідком віру у можливість її реконструювати. На користь можливості соціального моделювання у гендерній сфері свідчить змінність образів чоловічого та жіночого в історичному часі, різниця моделей міжстатевих відносин, розмаїття символів фемінінності та маскулінності й нормативних тверджень про стать у різних культурах. Для деяких країн Африки досі залишається нормою каменувати жінку за зраду, радикальні ісламські традиції забороняють жінкам освіту. А на іншому полюсі – факти, які доводять корелятивність прагнень до гендерного паритету з високими економічними показниками і розвиненістю демократії. Скандинавські країни, де існує практика гендерних квот у виборчих органах і де жінки посідають 30-50 відсотків місць у місцевих урядах та парламенті, становлять приклад найповнішого забезпечення соціально-економічних прав жінок.

Гендерними стереотипами називають стійкі уявлення про риси, якості, можливості і поведінку статей. Стереотипи тісно пов’язані з гендерними ролями, закріпленими через систему культурних норм функціональними спеціалізаціями чоловіка і жінки у суспільстві.

А. П. Мартинюк трактує гендерний стереотип як історично зумовлене, мінімізоване, типізоване і структуроване у вигляді фрейму уявлення, що склалося у колективній свідомості певного лінгвокультурного соціуму, про атрибути, що є властивими/невластивими індивіду, якого соціум кваліфікує чоловіка або жінку, а еталон – як уявлення про атрибути, що є бажаними/небажаними для цього індивіда [34, 47].

Гендерний стереотип є явищем культурного порядку та формується під впливом історичних умов. Гендерний стереотип має соціальну природу, є продуктом соціально-культурних норм та очікувань. Такі характеристики змінюються з часом та залежно від країни