Реферат на тему

Оформлення заяви, протоколу та доручення

Доручення – це документ, яким організація чи окрема особа надає іншій особі право на певну діяльність або отримання матеріальних цінностей від її імені.

Залежно від суб’єкта дії доручення поділяються на:

- особисті, (особа доручає особі);

- офіційні, (установа доручає собі чи установі).

- Разові і на тривалий період

Якщо ж термін дії доручення не вказується, то воно зберігає силу протягом року.

Максимальне термін дії доручення не може перевищувати 3 років. Недатоване доручення не має юридичної сили.

Особа чи установа, яка украла доручення, може в будь-який час його скасувати, а особа, якій доручення видано, -- відмовитися від нього. Угода про відмову від цього права недійсна. Із припиненням дії доручення втрачає силу будь-яке передоручення третій особі.

Особисте доручення юридично правомірне лише у тому випадку, коли підпис особи, що склала доручення, завірив керівник установи печаткою і своїм підписом.

Р е к в і з и т и о с о б и с т о г о д о р у ч е н н я :

1. Назва виду документа.

2. хто доручає (П.І.Б.)

3. кому добучає (П.І.Б. в давальному відмінкові)

4. що доручається (числові дані пищшуться словами і цифрами)

5. назва установи чи організації в якій будуть отримані матеріальні цінності

6. дата видачі доручення

7. Підпис особи, яка склала доручення.

8. Завірення підпису.

Офіційні доручення друкуються на спеціальних бланках.

Р е к в і з и т и о ф і ц і й н о г о д о р у ч е н н я :

1. Штамп.

2. Номер.

3. Дата.

4. Назва виду документа.

5. Текст.

6. Зразок підпису особи, який видано доручення.

7. Підпис керівника установи.

8. Печатка.

Текст доручення містить такі відомості:

- прізвище ім’я, по батькові, посада особи (в офіційному дорученні – назва установи), яка видає доручення;

- прізвище, ім’я, по батькові, посада особи, якій видається доручення;

- назва установи, від якої особа повинна отримати матеріальні цінності або в якій особа здійснює свою діяльність;

- напрям діяльності особи або перелік матеріальних цінностей, їх кількість і вартість;

- термін дії доручення;

- назва та відомості про документ (паспорт, посвідчення), що засвідчує особу, якій видається доручення.

Примітка. Усі вільні місця, графи доручення закреслюють, щоб не можна було нічого дописати.

Заява — це документ, що містить прохання або пропозицію. Заява може адресуватися установі чи посадовій особі. При складанні заяви необхідно дотримуватися такої форми:

· прізвище, ім’я, по батькові і посада особи чи назва організації, яким адресується заява;

· прізвище, ім’я, по батькові, посада, адреса заявника;

· назва виду документа (Заява);

· виклад прохання, пропозиції тощо;

· перелік документів, що додаються до заяви;

· дата;

· підпис.

Наприклад:

Директорові школи № 46

Жовтневого району м. Києва

Пироговій Г. О.

Губенко Валентини Андріївни,

яка мешкає за адресою:

Київ-65, вул. Каблукова 8, кв. 30

Заява

Прошу Вас прийняти до 1-го класу мою доньку Губенко Світлану Миколаївну 1994 року народження.

Додаток:

1. Копія свідоцтва про народження.

2. Медична довідка.

Підпис

15 липня 2001 р.

Директорові ПТУ № 14

Василенкові В. І.

Півня Віталія Олександровича,

який мешкає за адресою:

030124, Київ-124,

вул. Гарматна, 25, кв. 46

Заява

Прошу прийняти мене на навчання в училище за спеціальністю електрозварник. У 2000 р. я закінчив середню школу № 105 м. Києва.

До заяви додаю:

1) атестат про середню освіту;

2) характеристику зі школи;

3) медичну довідку (форма № 086-У);

4) 4 фотокартки.

Підпис

12 липня 2000 р.

Протокол - це документ, який відбиває процес і результати роботи колегіальних органів, проведення різних нарад, засідань, обговорень тощо. Протоколом оформляється також діяльність адміністративних органів, слідчих та ін. У ньому занотовуються всі виступи з розглянутих питань та прийняті рішення. Протокол – це первинний офіціальний документ.

Протокол звичайних зборів веде секретар або інша спеціально призначена особа. Після зборів у її розпорядження передаю-ться всі письмові матеріали зборів: листи реєстрації присутніх, тези доповідей і співдоповідей, проекти рі-шень, письмові запитання учасників зборів та ін. Практикується ознайомлення промовців з записами секретаря перед тим, як протокол друкуватиметься – для уникнення перекручень і неточностей.

Добирати кандидатуру секретаря на відповідальну нараду треба дуже вимогливо: адже хороший прото-кол може скласти тільки людина грамотна, досвід-чена і компетентна в обговорюваних питаннях. Після зборів протокол має бути повністю оформлений і підписаний головою і секретарем зборів. Протокол загальних зборів різних неперіодичних засідань, нарад підписують голова і секретар, а протокол засідань комісій – усі члени президії. Протоколи мають порядкову нумерацію з початку року, яка водночас означає й кількість проведених засідань. Правильне ведення протоколу має важливе значення, оскільки прийняті рішення набувають юридичної сили тоді, коли вони оформлені протоколом. Протокол дає можливість перевірити правильність прийнятих рішень, контролювати їх виконання.

Питання порядку денного в протоколі формулюють-ся у називному, а не в знахідному відмінку, напри-клад: «Розгляд і затвердження ... » (форма «Про розгляд і затвер-дження...» не рекомендується). Жанр виступу («допо-відь», «повідомлення», «пропозиція» та ін.), посада і прізвище доповідача називається після фор-мулювання питання.

Основний текст протоколу поділяється на розділи, які відповідають пунктам порядку денного. Кожен розділ будується за традиційною схемою: Слухали – Виступили – Ухвалили. Після цих слів ставиться двокрапка.

В наступному рядку після слова “Слухали” вказуються прізвище й ініціали доповідника, тема доповіді або повідомлення.

У розділі “Ухвалили” повністю викладається прийняте рішення, яке може складатися з одного чи декількох пунктів або мати форму резолюції (складається з констатуючої і резолюючої). У констатуючій частині підкреслюють значення обговореного питання, зазначають досягнення і недоліки. У резолюючій – заходи, спрямовані на виконання поставлених