Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Історія українського мовознавства ХІ – ХVІІІ ст

Історія українського мовознавства ХІ – ХVІІІ ст.

В К. Русі Х – ХІІІ ст. функціонували 2 генетично-спорідненні літературні мови – старославянськії редакції й давньоруська. Найбільші відмінності між ними мовами існували в лексиці. Фонетико-граиотична будова старослав’янської мови, яка поступово зазнавала величезного впливу живого мовлення Русі, не вимагала спеціального вивчення, була загалом зрозуміла, не дуже відрізнялася від давньоруської. Для оволодіння головними нормами правопису досить було засвоїти азбуку, навчитися читать і писать. За таких умов на Русі ХІ- ХІІІ ст. Навряд чи існували шкільні підручники граматики. Орігінальні давньоруські граматичні праці не збереглися. У східнослов’янських списках дійшли поодиноки твори старослов’янської книжності, які мають відношення до історіїгроматської думки, термінології. Таким є, зокрема житіє Костянтина Філософа, трактат Храбра про букви. Протягом ХІV – ХV ст. на основі давньоруської народності відбувся процес оформлення 3 нових східнослов’янськіх етномовних спільностей – російськіх, українськіх і білоруськіх народностей. На основі давньоруськох пісменності постає українсько- білоруська літературна мова. Але різниця між церковнослов’янськім з одного боку і українськім та білоруськім з другого, була відчутна. Не тількі лексична, а й грамотична система церковнослов’янської мови потребували пояснення , спеціального вивчення. При монастирях і церквах ХІV –ХVст. існували школи де навчали письма, й можливо, елементів граматики церковнослов’янської мови. Чи були створені на Україні в ХІV- ХVст. Орігінальні грамотичні твори, невідомо. Але до

нашого часу зберіглися в багатьохсхіднослов’янських списках 2 праці південно-слов’янського похпдження – трактат про 8 частей мови, та орфографічний трактат болгорсько-сербського філолога Костянтина Костенецького, якій присвячений головним чином орфографії.

На основі 2ох варіантів українсько-білоруської мови в ХІV – ХV ст. на початку ХVІ ст. почали формуватися 2 окремі літературні мови: українська і білоруська.

На Україні в ХVІ ст. були розповсюджені філологічні твори Максима Грека особливо його тлумачення антропонімів громадського походження.

Історія громатської думки тісно пов’язана з ім’ям відчизняного першодрукаря Івана Федорова. Дбаючи про поширення освіти серед простого народу, він уклав і надрукував для шкіл “Буквар”. У ньому, крім суто букварного матеріалу вміщено важливі елементи для опанування церковно-слов’янських мов.

Зовсім новий етап в історії нашого мовознавства ознаменувала “Граматика словенська” Л. Зизанія. Він запропонувал школам нову, першу справжню граматику церковнослов’янської мови. Автор із самого початку книги прагнув викликати в учнів інтерес до науки.

Дивись “Граматика” М. смотрицького і “Граматика” Ужевича – це продовження.

Фонема її ознаки

Найменші і не подільні одиниці плану виразу мови, що служать для розрізнення смислу слів і їх форм, називаються фонемами. Термін “Фонема” було введено в науковий обіг в останній чверті ХІХ ст. опрацювання теорії фонем належить російському і польському ученому Бодцену де Куртене та йогоучневі Л. В. Щербі. Фонеми визначають на основі артикуляційних і акустичних протиставлень(опозицій), властивих тій чи іншій мові, як-от опозицій: глуха – дзвінка (бити – пити);; тверда – м’яка (син – синь); коротка – довга (англ. Spot –пляма, sport –спорт) та ін. Фонема є складним явищем та маєбагато ознак. Ознаки бувають диференційні (розрізнювальні) й інтегральні (нерозрізнювальні). Як диференційні ознаки фонем використовуються: 1) ознаки за способом творення звуків: проривність, фрикативність; зімкненно – прохідність, африкативність; 2) ознаки за місцем творення звуків: передньо – задньо – язиковість, середньоязиковість, губність (лобіальність), глотковість, горловість.3) м’якість і твердість (українське лин – линь); 4) довгота і короткість (англ. Cart ka:t - віз – cut k^t - різати).

Ознаки , які входять до складу фонеми, але не відрізняють ії від інших фонем, називаються інтегральними. (Так, в украї\нській фонемі х глухість є ії інтегральною ознакою.). В сучасних фонологічних працях часто використовують поняття кореляції, яке відбиває відношення між фонемами, що протиставляються за однією певною диференціальною ознакою.

Кожна фонема має власнийнабір диференціальних ознак ,яким вона відрізняється від усіх інших фонем даної мови. Напріклад,українська фонема |б| характеризується такими диференціальними ознаками: губна (чим відрізняється від |д| ; |г| ;) зімкненно-проривна (відрізняєтьсявід |в| ); дзвінка (відрізняється від |н| ); неносова (відрізняється від |м| ).

Губно – губний, твердий і непридиховий характер фонеми |б| є її інтегральними ознаками, бо за ними вона не протиставляється іншим фонемам, але без них вона набула б іншого вигляду.

Фонема і звук

Мовний апарат людини у змозі артикулювати різноманітні звуки неоднакової висоти, сили, тривалості і тембру. Але не всі акустико-фізичні відміності звуків враховуються у мові,адже не всілякі звукиважливі для спілкування. У мові беруться до уваги лише ті звукові одиниці, які пов’язані з розрізненням смислу слів і їх грамотичних форм. Напріклад, в українській мові виділяють 2 звуки: н (твердий) і н’ (м’який) – не тільки тому, що вони як самостійні фонетичні одиниці здатні надавати словам різного змісту. Так, заміна звука н на н’викликає зміну значення: син – син’. Так, найменші і неподільні одиниці плану виразу мови, що служать для розрізнення смислуслів і їх форм, називаються фонемами. Виділення фонем як смислорозрізнювальної одиниці для уточнення досить широкого поняття “звук мови “становить лінгвінистичний аспект у вивченні звуків. Звук – це явище фізичне. Фонема – функціональна одиниця мови.

Фонгема – загальна мовна одиниця в склад якої об’єднуватися не зовсім тотожні звуки. Фонема є одиницею мови, яка реалізується в конкретних звуках мовлення. Кожний звук мовлення відзначається рядом артикуляційних, акустичних і фонологічних властивостей. З артикуляційного іта акустичного погляду в словах сад і сядь голосний елемент звучить по –


Сторінки: 1 2 3