Зміст

Вступ

І. Прагматичний аспект перекладу

1. Три підходи до прагматичного аспекту перекладу

2. Прагматика мови як перекладознавча проблема

3. Прагматичний аспект перекладу поезії В.Маяковського на англ. мову

ІІ. Культура мови перекладу

Проблеми адекватності перекладу

Художній переклад і культура мови

Варіативність перекладацької інтерпретації стійких словосполучень трагедії В.Шекспіра "Гамлет".

Бібіліографія

Вступ

Переклад з однієї мови на іншу – ремесло, яке існувало з незапам’ятних часів. 50-100 тисяч років назад племена, які говорили на різних мовах, спілкувалися одне з одним, і вже тоді виникла проблема в перекладачах. Спочатку були перекладачі-аматори, потім з’явилися професіонали. З розквітом художньої літератури про переклад почали говорити як про мистецтво.

Переклад, як спеціальна дисципліна, яку викладають у вищих учбових закладах, а також як вид практичної діяльності, спирається на лінгвістичну основу. Це означає, що і перекладач-теоретик повинен усвідомлювати особливості різних мов у порівняльному плані. Лінгвістичний аналіз перекладу дає багатий матеріал для рішення кардинальних проблем, які виникають у зв’язку з прагматикою мови і мовлення. В лінгвістичній літературі прагматичний аспект розглядається з різних точок зору. Згідно одного з них виникає вимога прагматичної адаптації перекладу з метою забезпечення рівності комунікативного ефекту в оригіналі та перекладі. Тому при перекладі художнього (тексту) твору його текст передається іноземному читачеві з урахуванням прагматичних відносин; при цьому відбувається прагматична адаптація даного тексту – внесення певних поправок на соціально-культурні, лексикологічні та інші відмінності між отримувачами оригінального та перекладного тексту. Прагматичні поправки здатні набувати різних форм, найчастіше виявляються у перекладі реалій, авторських оказіоналізмів та фразеологічних одиниць.

При прагматичній адаптації перекладу виникає чимало проблем. В цьому випадку висувається концепція, згідно з якою під прагматикою тексту мають на увазі комунікативний ефект – вплив тексту і реакція на текст таким чином, щоб текст мав на Рецептора такий же вплив як і оригінал. У перекладознавчій літературі вплив цього фактора розглядається з необхідністю врахування розбіжностей (відмінностей) культури різних мовців. Під терміном "культура" розуміють широке колоетнографічного, історичного та географічного характеру. Вплив цього фактору часто вважається головним у перекладацькій практиці: "In effect one doesn't translate Languages one translates Cultures"[11,C,112]. Як доказ, приводять головно фактори семантичної невідповідності однакових висловлювань для представників різних культур і цивілізацій.

Сукупність етнолінгвістичних та соціолінгвістичних фактів грає важливу роль при перекладі: розбіжності в цій царині роблять нееквівалентними одиниці оригінального та перекладного текстів, інші компоненти яких досить близькі. Під еквівалентністю розуміють ступінь відповідності оригінального та перекладного текстів, які в ідеалі мають бути тотожними, але на практиці еквівалентність ніколи не буває повною.

Слід пам’ятати, що свою специфіку має також культура мови художнього перекладу. Тут мається на увазі потреба виходити із специфіки самого явища художнього перекладу як відображення іншого художнього твору – оригіналу. Тому культура мови перекладу – "... це відповідність його мовних засобів змісту і стилю відтворюваного оригіналу" [10,C.92].

Тому метою моєї курсової роботи є дослідження прагматичного аспекту перекладу, вивчаючи різні підходи до прагматики перекладу; визначити проблематику прагматичного аспекту як перекладознавчої проблеми у першому розділі. Те, як втілюють цей аспект на практиці, я проаналізую на прикладі перекладів віршів В.Маяковського на англійську мову, зроблених Доріаном Роттенбергом.

Другий розділ присвячений вивченню культури мови перекладу, як необхідної умови точного і правильного (адекватного) перекладу художнього перекладу. Дотримання норм культури перекладу дозволяє уникнути неточностей і невідповідностей при перекладі тексту на носія мови. перекладачі можуть досягти цього, навіть якщо робитимуть це по-різному, іншими словами і в різних стилях. Як приклад подаються різноманітні інтерпретації трагедії "Гамлет" В.Шекспіра з англійської на російську мови.

І Розділ

Прагматичний аспект перекладу

Три підходи до прагматичного аспекту перекладу

Лінгвістичний аналіз перекладу дає багатий матеріал для рішення цілого ряду кардинальних проблем, які виникають в зв’язку з прагматикою мови і мовлення. В цьому розділі я зупинюся на деяких питаннях пов’язаних з прагматичним аспектом перекладу.

В лінгвістичній літературі прагматичний аспект розглядається з трьох різних точок зору. По-перше, з’являється питання про передачу прагматичних значень слів оригіналу. По-друге, прагматика перекладу трактується як прагматичне завдання конкретного акту перекладу. По-третє, висувається вимога прагматичної адаптації перекладу з метою забезпечити рівність комунікативного ефекту в оригіналі та перекладі.

Термін "прагматичне значення" використовується в сучасному мовознавстві цілком неоднозначно. Як зазначає Комісаров В.Н., "... з філософських концепцій сучасної семіотики мовознавство запозичило предусім ідею про три типи відносин, які властиві будь-якому знаку, в тому числі і знакам природніх мов: семантичних, які відображають зв’язок знаку з предметом, який він позначає, синтаксичних, які пов’язують даний знак з іншими знаками цієї ж системи, та прагматичних, які визначають зв’язок між знаком та особами, "які використовують їх в процесі мовлення"[11,C.101]. Слід зазначити, що спочатку ці відносини розглядалися як різні плани або аспекти мови. Пізніше їх стали розглядати як види значень знаку, приписуючи їм онтологічний характер. Таким чином можна зробити висновок, що мовного знаку визначаються семантичні (їх так само називають денотативні або референційні), синтаксичні (або внутрішньолінгвістичні), а також прагматичні значення. При цьому найбільшчасто під мовним знаком розуміють слово, хоча, як зазначає Комісаров В.Н., "... деякі автори говорять про ті ж значення у значенні висловлення чи мовного вираження"[11,C.102].

Але залишається не зовсім зрозумілим, як ця класифікація співіснує з іншими типами значення, які виділяють в слові, насамперед з поняттями граматичного та лексичного значень слова, а також з поняттям конотативного та денотативного значень. Наприклад Бархударов Л.С. до числа прагматичних значень відносить стилістичну характеристику слова, його регістр