2 – 22 год. 2 – 21 год.

(Меморіал Гол. Виділу Тов „УГ” у Львові, внесений до галицького Сойму в справах утраквізму //Наша школа. – 1909. – Кн.. ІІІ-IV. – С.10-17. – С.10)

Тому М.Грушевський – голова товариства, І.Раковський – секретар від усього українського вчительства звернулися до галицького Сейму з такими вимогами: 1) не підтримувати надалі впровадження утраквізму в школах; 2) реформувати рівнорядні утраквістичні класи при гімназіях у Бережанах і Стрию на самостійні гімназії з українською мовою викладання всіх предметів в 1909/10 навчальних роках; 3) перетворити всі утраквістичні учительські семінарії Галичини на семінарії з українською мовою викладання у 1910/11 н.р. (с.17) (Меморіял Головного Відділу Товариства «Учительська Громада» у Львові, внесений до галицького Сейму в справі утраквізму // Наша школа – 1909 – Кн. ІІІ-IV. – с.10-17).

Така велика увага до питання мови викладання в навчальних закладах пояснюється тим, що, як влучно зауважив С.Томашівський, справа мови викладання лише наполовину є питанням педагогіки, в другій (і то важливішій) половині лежить велика національно-політична проблема (використаний вище матеріал подано від редакції „Нашої школи”, а, оскільки редактором журналу в 1913 р. Був С.Томашівський, то ми маємо всі підстави вважати його автором наведеної думки – М.Т.)

(Смиронова М.Г. Навчання чужою мовою та основні принципи психології і педагогіки //Наша школа. – 1913. – Ч.3. – С.147-159. – С.147).

Думку С.Помашівського виразно ілюструють відносини між учнями, між учителями-учнями в утраквістичних навчальних закладах. Тут забороняли проведення українських національних світ, натомість польські свята проводилися навіть за рахунок навчального часу. За найменші провини учнів-українців виганяли з утраквістичних навчальних закладів, у той час як учням польської національності прощалися будь-які провини. У 1904 р., наприклад, у Львівській чоловічій учительській семінарії, серед випускників було 24 українці і 25 полків, а вже у 1908 р. – лише 12 українців і 42 випускними польської національності (Тега. Хто і як нас виховує? //Учительське слово. – 1913. – Ч.2. – С.26-28. – С.26)

Не кращим було становище і в першій третині ХХ ст. Українська шкіл було надзвичайно мало.

Таблиця |

Кількість шкіл

українських | польських | утраквістичних

Львівське воєводство | 397 | 1352 | 509

Тернопільське воєводство | 160 | 684 | 468

Станіславське воєводство | 360 | 311 | 459

Разом | 917 | 2347 | 1526

(Дж: Діло. – 1928. – Ч.65. – С.2).

Як видно з таблиці, кількість українських шкіл була незначно, навіть меншою за утраквістичні, не кажучи вже про польські.

Проти впровадження утраквізму в школах рішуче висловлювалися учасники Першого укр. пед. Конгресу, що проходив у Львові 2-3 листопада 1935р. (Покликання).