наочність

доступність

зв’язок навчання з вихованням та ін. | гуманізація

гуманітаризація

єдність націона-льного і загально-людського

розвивальний характер навчання

співтворчість

співробітництво

індивідуалізація та диференціація

оптимізація та ін. | взаємозалежність мови і мислення

екстралінгвістичний

функціональний

міжпредметного зв’язку

зв’язок навчання двох (кількох) мов

нормативно-стилістичний

історичний

взаємозалежність усного і писемного мовлення | зв’язок вивчення мови з мовленнєвою діяльністю

вивчення морфології на синтаксичній основі

зв’язок навчання пунктуації і виразного читання

зіставлення звуків і букв

лексико-синтаксичний

структурно-семантичний

структурно-словниковий

парадигматичний

інтонаційний

(Практикум з методики навчання української мови / Кол.авт. за ред. М.І. Пентилюк. – К.: Ленвіт, 2003. – 302с. – С.47).

Оригінально класифікує принципи навчання мови О. Дудников (див. табл.), враховуючи соціально-психологічні функції мови і фактор структурно-лінгвістичної специфіки мови, її мовленнєвотворчий характер.

Стратегічні принципи | Тактичні принципи

активізація розвивального впливу думки на мовлення і мовлення на думку вимагає оптимізації навчального процесу;

пріоритетність комунікативної функції мови і необхідність комунікативного спрямування у навчанні;

розкриття естетичної функції мови і формування естетичних відчуттів і смаків у школярів. | надання переваги індукції як способу мислення, що активно забезпечує засвоєння мовних явищ і категорій;

дотримання міжрівневих зв’язків у навчання мови;

опора на одиниці мовлення під час вивчення мовних явищ і на одиниці мови під час опрацювання різних жанрів мовлення.

Практикум... - С.47.

З відродженням незалежної Української держави в практику мовної освіти впроваджуються принципи етнопедагогіки, сформовані в процесі історичного розвитку українського народу, його мови. Створити нову, альтернативну методику української мови, вільну від ідеологічних і політичних впливів, побудовану на нових методичних принципах, новому мисленні можна, лише опираючись на українську етнопедагогіку, переконує М. Стельмахович і виділяє такі принципи: народність, природовідповідність, історизм, етнічна соціалізація, гуманність і демократизм, європеїзм, культуровідповідність, збереження мовної єдності, наступності й спадкоємності поколінь, емоційність, родинно-громадсько-шкільна мовна гармонія; врахування регіонального, місцевого й домашнього (родинного) мовного середовища, система навчально-виховного впливу, розвиток мовлення і мислення учнів, стимулювання словесного самовдосконалення школярів.

(Стельмахович М. ______________________ // Дивослово. – 1995. - № 5-6. – С.22).

Навчання мови – це цілеспрямований прогрес взаємодії вчителя й учнів, унаслідок якого діти засвоюють лінгвістичну теорію і розвивають мовленнєві уміння і навпаки. Важливими елементами цього процесу є методи, прийоми і засоби навчання. Дидактика визначає методи навчання в школі як упорядковані способи взаємопов’язаної діяльності вчителя й учнів, спрямовані на розв’язання навчально-виховних завдань (Гончаренко С. Пед. сл. – С.206.).

Слід зазначити, що в педагогічній літературі остаточно не розроблена проблема єдності змісту теорії й методу. В лінгводидактиці метод виступає складною педагогічною категорією, на означення якої існує низка дефініцій (В. Онищук, М. Махметов, І. Олійник, М. Пентилюк та інші) (Функції і структура методів навчання. За ред. Онищука В.О. – К., 1979. – С.22; Махмутов М.И. Современный урок. – М., 1985. – С.38; Олійник І.С. та ін. Методика викладання української мови в середній школі. – К., 1989. – С.56; Практикум – С.54).

На сьогодні відомі такі класифікації методів:

а) за джерелом знань;

б) за рівнем пізнавальної діяльності учнів;

в) за способом взаємодії учителя й учнів на уроці.

Дидактика загалом поділяють методи на три групи, які враховують структурні елементи діяльності (а саме організацію, стимулювання, контроль) у їх взаємозв’язку і єдності (див. табл.)

Таблиця

Методи навчання

Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності

Аспект рівня пізнавальної активності | Аспект передачі та відтворення навчальної інформації | Логічний аспект | Аспект керування навчанням

Відтворюючий метод | Словесні методи (розповідь, лекція, бесіда та ін.) | Індуктивний метод | Методи самостійної роботи

Проблемно-пошуковий метод | Наочні методи (ілюстрація, демонстрація та ін. | Дедуктивний метод | Методи роботи під керівництвом викладача

Практичні методи

Дослідницький метод | Вправи, лабораторні роботи, використання комп’ютерних програм та ін.

Методи стимулювання і мотивації навчання

Методи стимулювання і мотивації інтересу до навчання | Методи стимулювання і мотивації обов’язку та відповідальності у навчанні

Методи контролю і самоконтролю в навчанні

Методи усного контролю і самоконтролю | Методи письмового контролю і самоконтролю | Методи лабораторно-практичного контролю і самоконтролю

(Педагогика: Учеб. пос. для студ. пед. ин-тов / Ю.К. Бабанский, В.А. Сластёнин, Н.А. Сорокин и др. / Под ред. Ю.К. Бабанского. – М.: Просвещение, 1988. – 479с. – С.386).

Серед методів навчання мови виділяють: усний виклад учителем матеріалу (розповідь, пояснення); бесіда вчителя з учнями; робота з підручником; спостереження учнів над мовою (Бєляєв О.М., Мельничайко В.Я., Пентилюк М.І. та ін. Методика вивчення укр. мови в школі. – К., 1987. – С.40-52). До цього переліку
О. Рожило додає ще метод програмованого навчання.

Сучасні лінгводидакти (О. Біляєв, В. Мельничайко, М. Пентилюк, С. Караман) відзначають такі способи взаємодії вчителя й учнів на уроці мови:

учитель розповідає – учні слухають;

учитель і учні обмінюються думками з теми, що вивчається, завдяки чому доходять потрібних висновків та узагальнень, формулюють визначення, правила;

учитель організує спостереження школярів над виучуваними мовними фактами і явищами з наступним колективним обговоренням;

учні під керівництвом учителя самостійно здобувають знання за підручниками та іншими джерелами;

учні, виконуючи практичні завдання і вправи, засвоюють потрібні знання, які уточнює і узагальнює вчитель.

(Практикум..... – С.55).

Правильний підбір методів на уроках української мови відповідно до цілей і змісту навчання й вікових особливостей учнів сприяє розвиткові їхнього усного й писемного мовлення, збагаченню словникового запасу, формує мовну культуру. Знання й розуміння вчителем методів навчання, їх особливостей і класифікаційних структур сприяє ефективному викладанню української мови. Сьогодні для вчителя необхідним є всебічний аналіз усієї системи методів навчання української мови, виявлення ще не використаних резервів, у чому допоможе вивчення історичного досвіду, накопиченого педагогами краю. Адже сучасні методи і прийоми навчання мови формувалися упродовж століть, вироблялися багатовіковими традиціями вітчизняної школи.

Історія вітчизняної початкової школи знає різні методи формування