Серед прикметників виділяється також група відносно-якісних, які можуть передавати значення відношення чи якості в залежності від іменника, з яким узгоджений прикметник, чи контекстуального оточення. Ознака якості в таких прикметників виникла як вторинна на базі первісно відносних прикметників, і тепер прикметники такого типу широко вживаються в обох значеннях; наприклад: травневі дні – травневий настрій, вишневі сади – вишневі усмішки, крилатий птах – крилата фраза, малинові ягоди – малиновий небосхил.

Відносно-якісні прикметники бувають двох типів. Одні з них мають більшість ознак якісних прикметників, а саме: утворюють ступені порівняння (драматичні події – драматичніші – найдраматичніші), сполучаються з кількісно-означальними прислівниками (дуже, надзвичайно драматичні події), від них утворюються якісно-означальні прислівники на –о (драматично, лірично, відповідально) тощо. Інші, передаючи ознаку якості (що Ало право віднести їх до групи відносно-якісних прикметників), не набули здатності створювати ступені порівняння, сполучатися з кількісно-означальними прислівниками тощо. До цього типу відносять прикметники із значення кольору (бузкове небо, вишневі губи, золоте волосся чи матеріалу (або речовини): металевий голос, мідні лоби [8, С. 141].

2. Вищий ступінь порівняння якісних прикметників.

Форми вищого ступеня означають, що якість чи ознака, властива даному предмету, є більшою. Вищою, ніж ми її спостерігаємо або будемо спостерігати в іншому предметі (або й в цьому предметі до його зміни) чи в ряді предметів.

Вищий ступінь порівняння може виражатися простими (синтетичними) і складними (аналітичними) формами. Найпоширеніші в українській мові прості форми.

Проста форма вищого ступеня утворюється шляхом додавання до кореня чи основи прикметника суфікса –ш- або -–іш-: молодший, тонший, тепліший, новіший, спокійніший. Суфікс –ш- має фонетичний варіант -ч: тяжкий – тяжчий.

Суфікс –іш- походить з давнього суфікса –ъиш-, а суфікс –ш--- з –ъш-.

Окремі прикметники можуть паралельно утворювати вищий ступінь за допомогою суфікса –ш- та –іш-: гіркий – гірший і гіркіший, тихий – тихший і тихіший, здоровий – здоровший – здоровіший. Деякі з цих форм використовують для розрізнення відтінків значення, наприклад: рідший (випадок) і рідкіший (гребінь) [1, С. 152].

У деяких прикметників форми вищого ступеня утворюються від інших основ, тобто мають суплетивні форми: малий – менший, великий – більший, поганий – гірший.

Прикметники добрий, гарний, хороший мають суплетивні форми вищого ступеня кращий або ліпший.

У прикметниках з суфіксами --к-, -ок-, -ек- при ступенюванні суфікс зникає: солодкий –солодший, швидкий – швидший, глибокий – глибший, далекий – дальший. Перед суфіксом -іш- ці суфікси зберігаються: дзвінкий – дзвінкіший, жорстокий – жорстокіший.

При утворенні форм вищого ступеня прикметників відбуваються такі зміни приголосних звуків:

1. кінцеві приголосні основи г, з, ж разом з суфіксом --ш- на -жч-: дорогий – дорог –ш – ий – дорож – ш – чий – дорожчий; дужий – дуж- ш – ш – ий – дуж – ч – ий – дужчий; низький – низь(к) – ш – ий – ниж – ш – ий – ниж – ш – ий – ниж – ч – ий – нижчий

При заміні звукосполучень з- + ш, г + ш, ж + ш на жч відбуваються такі фонетичні процеси: звуки з, г уподібнюються до передньопіднебінного ш, тобто змінюють в результаті асиміляції за місцем творення на ж: відбувається прогресивна дисиміляція фрикативного ш на африкат ч.

2. Кінцевий кореня с разом з суфіксом -ш- дає шч (офогр.щ): високий – вис(ок) – ш – ий – виш – ш – ий – виш – ч – ий – вищй; товстий – тов(т) – ш – ий – товш – ш – ий – товш – ч – ий – товщий. При цій заміні відбуваються ті самі фонетичні процеси, що й у попередньому випадку, тільки з тією відмінністю, що с, асимілюючись за місцем творення до ш, дає передньоязичний ш; сполучення ш і ч на письмі передаються буквою щ.

Форми вищого ступеня вищий нижчий старший молодший у стійких сполученнях і термінах втрачають порівняльне значення і в систему ступенів порівняння не входять: вища школа, вища математика. Нижчий сорт, старший лаборант. Молодший лейтенант.

Складена форма вищого ступеня утворюється шляхом додавання до звичайного прикметника слова більш або менш: більш відомий, біль спокійний, менш зручний.

Утворені від вищого ступеня прикметників нові слова (прикметники, прислівники, дієслова) повністю зберігають їхні правописні особливості: вужчий – вужченький, вужче, повужчати; товщай – товщенький, товще, товщати [9,С.114].

Надвечір хмари опустилися нижче, а тополі над селом повищали.

3. Найвищий ступінь порівняння якісних прикметників.

У формі найвищого ступеня прикметники означають абсолютну перевагу якості даного предмета над тією ж якістю в інших предметах, найбільшу міру вияву ознаки. Наприклад: найправильніший вибір – це вибір зроблений з розумом.

Найвищий ступінь твориться від вищого за допомогою префікса – най (найкращий, найдорожчий). Іноді перед префіксом використовуються частки як що для підсилення якості (щонайкращий, якнайдорожчий). Поширеною в українській мові є також аналітична форма (описова) форма найвищого ступеня порівняння, яка твориться за допомогою слова найбільш і звичної форми прикметника. Прислівники значно, далеко, багато та інші (значно кращий, багато кращий, далеко кращий) виконують функції лише підсилення вищого ступеня і окремої форми не становлять [2, С.163].

Найвищий ступінь порівняння має просту, складну і складену форми.

Проста форма найвищого ступеня утворюється додаванням префікса най до форм вищого ступеня: найміцніший, найсолодший, наймудріший, наймолодший.

Складна форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою