Вільний і раб, патрицій і плебей, поміщик і кріпак, майстер і підмайстер, коротко кажучи, - гнобитель і гноб-лений перебували у вічному антагонізмі один до одного, вели нев-пинну то приховану, то явну боротьбу, яка завжди кінчалася революційною перебудовою всього суспільства або загальною загибеллю класів, що вели між собою боротьбу (К. Маркс і Ф. Енгельс. Мані-фест Комуністичної партії)1.

Гнів і жаль, огонь і холод, несамовита радість і гірка туга разом охопили Петрове серце (Мири.). Де сама нужда хо-дила — боса, гола, там тепер дозвілля, пісня, рідна школа (Т.). Хай зимові гудуть заметілі, а у серці — такі весноцвіти (Ющ.). Поберуться вони за руки, грай весілля, старий скрипач, їм на радість, мені— на муку, їм на щастя, мені —на плач! (Мал.).

кої й різноманітної за способом творення слів групи. Це зу-мовлено особливостями фонетичної системи української мо-ви — відсутність редукції голосних, неоглушення дзвінких приголосних у кінці слова та складу. Пор.: рос. плод — плот, вести — везти, лук — луг, бочок — бачок, разредить — разрядить.

Омоформи — слова, що мають однаковий звуковий склад лише в певній граматичній формі: поле — поле, мати — мати, діти — діти, дати — дати, клич — клич, ніс — ніс, весь (озна-чальний займенник) — весь (заст. «село»), три — три. Цей роз-ряд лексики в українській мові є лексико-граматичною катего-рією, бо омоформи зустрічаються в межах однієї частини мови рідко: вити — вити.

Омогpафи — слова, що збігаються в написанні, але різ-няться вимовою, зокрема наголосом. Тобто це явище суто гра-матичного збігу: атлас — «збірка географічних карт» — атлас — «блискуча шовкова тканина», ірис (бот.) «півники» — ірис «цу-керки». Більшість омографів є лексико-граматичним явищем: гори — гори, обід — обід, радій — радій, стріла — стріла, мала — мала, насип — насип.

ШЛЯХИ ВИНИКНЕННЯ ОМОНІМІВ

Одним із шляхів виникнення омонімів є збіг звукового скла-ду питомих та запозичених слів: як (прислівник) і як — «велика рогата тварина» (з тибетської), мул — «відклади на дні водойм» і мул— «свійська тварина» (лат.), клуб — «рухома маса у вигляді кулі» і клуб — «громадська організація, місце розваг, культур-ний заклад» (англ.). Омоніми з'являються також при збігові звукового складу слів, запозичених з різних мов: кок — «вид зачіски» (фр.) і кок — «кухар на судні» (гол.), бар — «одиниця тиску» (гр.) і бар — «невеликий ресторан» (англ.), метр — «одиниця довжини, віршовий розмір» (гр.) і метр — «учитель, вихователь; шаноблива назва людини» (фр.). Сюди ж можна віднести запозичення з будь-якої мови, що в українській мові набувають омонімічних стосунків: кулон — «жіноча прикраса» (фр. coulant) і кулон — «одиниця виміру кількості електрики» (фр. coulomb). У французькій мові ці слова не є омонімами, бо розрізняються за якістю голосних.