До номінацій на позначення високих позитивних якостей людини відносяться слова-поняття Бог, Богоматір, Христос. Ці символи ми зустрічаємо і у творчості Т.Г.Шевченка.

Бог у біблійному значенні "творець усього сущого, що керує світом і вчинками людей"; в образному вживанні - носій найвищих людських ідеалів, втілення ідеї людського щастя, справедливості. Поблагословила: "Бог з тобою! - та, як мертва, На діл повалилась ..."

Але Бог може бути і символом кари, помсти, грізним і невблаганним:

Й свого не цурайтесь,

Бо хто матір забуває,

Того Бог карає ...

О Боже мій милий!

За що ж ти караєш її, молоду

Господь Бог лихих карає -

Душа моя знає.

Встань же, боже, твою славу

Гордий зневажає

Символічне значення слова сягає корінням у давню слов'янську міфологію, де божество - це і доля, щастя. Образно-символічне вживання слова-поняття Бог більшою або меншою мірою засвідчують численні фраземи із різним смисловим наповненням: борони Боже, не дай Боже - для вираження небажаності чогось:

Та не дай, господи, нікому,

Як мені тепер, старому,

У неволі пропадати,

Марне літа коротати ...

що Бог дасть:

Ой гляну я, подивлюся.

На той степ, на поле;

Чи не дасть Бог милосердний

Хоч на старість волі.

Первинне символічне значення поняття Богиня-мати - земля, у переносному вживанні - про жінку, дівчину виняткової краси і вроди:

Дріядам нічого робить

Перед такою красотою,

Перед богинею такою!

Власне символічне значення пов'язується із поняттям "жіноча творча сила".

Слово-поняття Христос за біблійною традицією - боголюдина, месія; в образно-метафоричному значенні - страдник за людей, той, хто безкорисливо служить людям. Як символ слово-поняття Христос несе ідеї страдництва, спасіння, спокути, всепрощення, очищення.

За кого ж ти розп'явся,

Христе сине божий?

Поширене звертання "Христе, сине божий" вносить деякий ліричний струмінь, що служить образним обґрунтуванням розрядки напруження. Але це лише секундна зупинка. За нею напруження набирає нової сили і поглиблюється. Воно вноситься риторичним запитанням:

За нас добрих, чи за слово

Істини ... чи, може,

Щоб ми з тебе насміялись?

Двофукціональність символіки Христа полягає, з одного боку, у вірі в воскресіння, тобто в людське відродження; з іншого - у людському безсиллі, байдужості. Образ Христа стає "джерелом найвищої мудрості й духовної сили":

В ім'я Господа Христа,

За нас розп'ятого на древі,

І всіх апостолів святих,

Петра і Павла особливе ...

Подай же руку козакові

І серце чистеє подай!

І знову іменем Христовим

Ми оновим наш тихий рай.

Ідея воскресіння людини - воскресіння України втілюється в образі Христа як провідна, визначальна. Слово-символ Христос містить компоненти "спасіння", "страдництво", "безкорисливість", "милість", "всемогутність", "всепрощення" тощо. Образ-символ Діва Марія, Богородиця - один із найбільш улюблених в Українців. Богородиця дала життя Сину Божому Ісусу Христу. Вона, за віруванням, є посередницькою між Христом і людьми. Діва Марія - носій всіляких чеснот. Це краща із матерів. Вона приклад милосердя, любові до Бога і ближнього, зразок терпеливості, мудрості, покори, вірності, лагідності тощо.

1. У нашій раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим,

І перед нею помолюся,

Мов перед образом святим.

2. У наметі поставили

Образ пресвятої

І крадькома молилися ...

Тієї Матері Святої,

Що в мир наш Бога привела

Апостол у біблійній літературі - учень Христа, в образному сприйманні - проповідник, послідовник якогось глибокого вчення, прибічник великої ідеї. Нерідко сполучається з родовим імені, що вказує, яку саме ідею несе ця визначна особа:

І день, і ніч іде.

І голову схопивши в руки,

Дивуєшся, чому не йде

Апостол правди і науки.

Основні компоненти образно-символічного значення - "проповідь", "велика ідея", високий ідеал.

Пророк, за Біблією, - провідник волі Божої, в образному значенні - провісник майбутнього, носій високого пророцтва. Слово-поняття пророк пов'язується з ідеєю особливої духовної сили, генія провідництва. Оцінка виключно позитивна. Вживається щодо людей великого інтелекту, проводирів нації тощо:

Неначе праведних дітей,

Господь, любя отих людей,

Послав на землю їм пророка;

Свою любов благовістить!

Свою правду возвістить!

Сила пророка - у зв'язку з народом, який його породив; власне кажучи, пророк лише своєму народові потрібний. Більше того, саме пророк і уславлює свій народ, є кращим виразником його духу. Слово пророка - у зв'язку з народом, який його породив; власне кажучи, пророк лише своєму народові потрібний. Більше того, саме пророк і уславлює свій народ, є кращим виразником його духу.

Слова його лились, текли

І в серце падали глибоко!

Огнем невидимим пекли

Замерзлі душі. Полюбили

Того пророка, скрізь ходили

За ним і сльози, знай, лили

Навчені люди!

Слово-символ пророк містить компоненти значення - "проповідництво", "велика ідея", "високий ідеал", "проводир", "страдник".

Древній магічний знак хреста - емблеми вогню, сонця, воскресіння і безсмертя - тягнеться коренями ще в часи язичництва. У християнстві хрест - виразник вищих сакральних цінностей, що відображає і модель людини з розпростертими руками, і піднесення духа до Бога і вічності. Як зазначається в богословській літературі, знак святого хреста - це передовсім символ богословських чеснот. Розкриваючи це твердження, символіку хреста визначають через категорії "віра", "надія", "любов", "перемога", "спасіння".

В українській літературній інтерпретації слово-поняття хрест несе передовсім ідею страждання, випробування, важкої і почесної ноші (адже саме на хресті був розп'ятий Ісус Христос). Символ хреста стає узагальненим, об'єднуючим образом страдництва.

На хресті

Стремглав повісили святою

Того апостола Петра

Івась у коники ігрався, -

Зробило хрестик та й несло

Додому, бачте, показати

Що й він уміє майструвати ...

... І трупом впала, як узріла

Той хрестик-шибеничку.

Хрестик-шибеничка - на хрестах у стародавні часи розпинали засуджених на смерть Т.Г.Шевченко. Кобзар. - К., 1967. - с.682..

Хрест високий

На кладовищі трохи збоку

Златомальований стоїть.

І намальовано: розп'ятий

За нас син божий на хресті.

Основні компоненти символічного значення - "страждання", "випробування", "спасіння", "любов" тощо.