РЕФЕРАТ
“Мова –унікальне явище в житті людини і суспільства. Її роль у формуванні особистості”
План реферату
І.
Мова – найцінніше надбання людства
ІІ.
Головні функції мови:
а) комунікативна;
б) мислеоформлююча;
в) пізнавальна;
г) естетична
ІІІ.
1) Роль мови у формуванні особистості:
а) мова і мислення;
б) плекаймо слово;
в)” Мова рідна, слово рідне”
2) Підсумки і висновки:
а) краса і багатство рідної мови;
б) моя особиста позиція про роль мови в житті людини і суспільства.
Використана література
М. Кочерган “Загальне мовознавство” підручник, розділ 3 Мова і мислення с.36-43,2001 рік.
Найдорожчий скарб “Слово про рідну мову”(поезії вислови).
Кочерган “Вступ до мовознавства” підручник, 2001 р. “Функції мови”, с. 20-26.
“Диво слово” (журнал), Плекайло слово. 2000 р., с. 26.
Мова-духовний скарб народу, с.4-5, ж.№2, 2000 р. “Українська мова і література в школі”
Виховання естетичної культури засобами мови, “Мова і література в школі” ж. №2 2000 р.
“Про українську мову”, ст. стор. 12,газ.№4, 97 р. ”Українська мова та література”
“Мово рідна, слово рідне” (вірші, поемі, статті) Київ “Веселка” 1989 р.
Тлумачний словник української мови, 1988 р., м. Київ
“Мова вдосконалює серце і розум народу, розвиває їх.”
(Олесь Гончар)
В тлумачному словнику української мови подається словникова стаття:
Мова,и, ж, 1. Здатність людини говорити, висловлювати свої думки. 2.Сукупність довільно відтворюваних загальноприйнятих в межах даного суспільства звукових знаків для об’єктивно існуючих явищ і понять а також загальноприйнятих правил, правил їх комбінування у процесі вираження думок.3. Система словесного вираження думок, яка має звукову і граматичну будову і яка є засобом в людському суспільстві ...
Так, наші предки від найдавніших часів залишили в мові історію свого народу, національні звичаї побут, спогади про минуле, думки про майбутнє.
Отже, мова унікальне (від лат. unicus- єдине в своєму роді),- виключне явище в житті людини і суспільства.
Вчений –мовознавець Іван Срезневський обґрунтував це так:
1.Мова- найцінніше надбання людства.
2.Головні функції мови :комунікативна, мислеоформлююча, пізнавальна, естетична.
3.Зміни в мові пов’язані з розвитком суспільства.
За допомогою комунікативної функції - головної функції - люди спілкуються між собою, виражають свої думки, почуття, зберігають їх і передають нащадкам.
Мова і думка виникли одночасно і невіддільні одна від одної протягом усієї історії людства-це мислеоформлююча функція. Мові властива і пізнавальна функція, яка нерозривно пов’язана з двома попередніми; адже через мову, її вивчення людина пізнає все нові і нові явища дійсності, знайомиться з різноманітними галузями науки, надбаннями світової культури, з досвітом попередніх поколінь. Вищою формою пізнавальної діяльності людини є мислення.
Розвиток мови тісно пов’язаний з розвитком суспільства. Як живий організм, вона з часом зазнає змін під впливом історичних, економічних та політичних умов. Одні слова відмирають, а замість них виникають нові; старіють морфологічні та синтаксичні конструкції, поступаючи перед новими, що більше відповідають вимогам часу.
Естетична функція мови найповніше виявляється в художній літературі, де слово є засобом художнього зображення навколишнього світу. Воно покликане хвилювати людей, виховувати у них почуття прекрасного. Отже, у становленні людської особистості мові надається одне з основних значень.
Понад тисячі мов є у світі, але для кожного народу, кожної нації найдорожчою є його рідна мова. Моя рідна мова-українська мова.
Мій сучаснику! Вивчай і збагачуй рідну мову-велике духовне надбання свого народу. Павло Тичина заповідав нам: “Мову чудову, глибинне і пружне слово, немов гостру зброю, дав нам народ. Дав цю мову і наказав пильно, свято оберігати її чистоту, збагачувати і відшліфовувати до блиску, до гостроти разючої”. Я розумію, що нам, молоді, потрібно виховувати власну національну гордість і пам’ятати про тих патріотів, хто віддав своє життя за Батьківщину, за духовні надбання народу, за його національну культуру.
“Мово, наша мова -
Літ минулих повість,
Вічна наша мудрість,
Сива наша совість.
Мрійнику-жар птиця,
Грішнику-спокута,
Спраглому-криниця”
(Рибчинський)
Мій сучаснику! Борися за культуру мовлення. Наша мова-це державна мова України.
“Любіть красу своєї мові -
Звучання слів і запах слів:
Це квітка ніжна і чудова,
Кохання батьківських степів”
( Т. Г. Масенко )
І барви буття, і поезія, і музика-це все мова. Я люблю поезію і музику не тільки рідну українську, а також і народів світу. Виконую пісні та романси на вірші Т. Шевченка, Л. Українки, А. Малишка, В. Сосюри; композиторів-М, Лисенка, Г. Артемовського, Б. Фільц, Г. Майбороди, І. Шамо, співаю народні пісні.
Як вогонь у серці
Я несу в майбутнє
Невгасиму мову,
Слово незабутнє
Свою особисту позицію про значення мови в суспільстві, її роль у формуванні кожної людини, зокрема, я хочу виразити віршованими рядками поета:
“Я знаю, мова машина-свята.
В ній вічний незнищенний дух свободи,
Її плекали душі і вуста мільярдів,
Це – жива вода народу.
Її зневажить – зрадити народ,
Котрий до сонця, зводиться крізь муки,
Це – забруднити плеса чистих вод,
Це – потоптати материнські руки.
Зневажить мову – зрадити себе.
(А зрадників, хто може поважати?)
І стане чорним небо голубе,
Вмиратиме у муках рідна мати”
(Адаменко)
Висновки:
Мова єднає між собою різні покоління людей, як заповіт, як найдорожча спадщина. Кожному з нас потрібно навчатися мови так, щоб досконало володіти мовою; виробляти навики культури спілкування.