став всеосяжним засобом суспільної, виробничої та побутової комунікації в усіх сферах нашого життя; своїм рівнем він почав органічно зливатися з писемним різновидом. Що ж до широти його повсякденних функцій, то вони можуть бути навіть ширшими, всеосяжнішими, ніж функції писемного різновиду.
Системи функціональних стилів кожної мови — категорії історичні. Це означає, що структурна своєрідність мовних стилів, кількісні, а тим більше якісні відмінності між ними, їх склад історично змінюється і неоднаковий у різні епохи розвитку національної літературної мови.
Українська літературна мова на сучасному етапі характеризується вдосконаленими, розвиненими системами функціональних стилів у їх писемному й усному варіантах, багатою і своєрідною стилістичною системою мови взагалі.
Глибоке вивчення мовних стилів, їх особливостей сприятиме піднесенню культури усного і писемного мовлення учнів, засвоєнню ними багатств рідної мови.
Література
Білодід І. К. Розвиток мов соціалістичних націй СРСР. – К., 1967.
Коваль А. П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. – К., 1974.
Непийвода Ф. А. Стилі мови і їх ознаки // УМЛШ. – 1979. - № 8.
Перебійніс В. С. Методи дослідження стилістики мови і стилістики мовлення. – У кн.. Теоретичні проблем лінгвістичної стилістики. – К., 1972.
Чередниченко І. Г. Нарис з загальної стилістики сучасної української мови. – К., 1962.