Найактивнішою є третя група до якої входять українці, котрі емігрували після Другої світової війни, та їхні діти, а також окремі представникі

У 20-х—на початку 30-х років XX століття в колишній УСРР здійснено чимало заходів, спрямованих на те, щоб подолати від-ставання в розвитку певних стилів української мови. Квітневий пленум ЦК КП(б)У в 1925 р. виніс ухвалу «Про українізацію». Це було одним із важливих завдань культурно-національного будівництва в Україні. Українська мова ставала мовою не тільки красного письменства та публіцистики, а й мовою освіти, науки, врядування, проведення різних громадсько-політичних заходів. Особливо бурхливо та плідно розвивався офіційно-діловий стиль, який раніше не мав для цього належних умов. Проте в роки сталінських репресій, а ще більше в добу застою українська мова знову зазнала тяжких випробувань, була витіснена з багатьох сфер функціонування. Виправити становище був покликаний закон про надання українській мові статусу державної, ухвалений 26 жовтня 1989 року. Державність української мови підтверджена й 10-ю статтею Конституції України, прийнятої Верховною Радою 28 червня 1996 року.

4.24 серпня 1991року була проголошена незалежність України .Одразу 140 країн визнали її незалежність.Державною мовою стала українська,що було затвержено в 10 статті Конституції України прийнятою Верховною Радою 28 червня 1996року.Але українською мовою розмовляють не лише в Україні ,а й за її межами на всіх суходолах земної кулі,куди доля закинула наших краян.

Українською мовою розмовляє наше представництво за кордоном, оскільки мова є обличчам держави.В першу чергу це дипломати, посли, Президент, представники нашої держави в різних міжнародних організаціях, ураїнські науковці на конференціях…

ІІІ

Отже, можна зробити висновок:спроба заборони української мови стала спробою ліквідації українського менталітету і в подальшому, поштовхом до активізації боротьби за державну незалежність.

Відомі українські діячі внесли вагомий вклад в розвиток української мови, зокрема кордоном видавалися книжки українських письменників .Це були перші вогникі, перші відомості про українську мову, отже українську націю.

Ми знаємо, що в світі є мови міжнародного спілкування, зокремаанглійська, арабська, іспанська, китайська, французька і російська.Їх вивчають у загальноосвітніх і вищих навчальних закладах країн.І ми ,українці, повинні прагнути до того, щоб наша мова , наша нація не тіки невмерли,а й стали всесвітньо відомими.

IV

В. Іванишин. Мова і нація. – Дрогобич.: Відродження, 1994р.

М. П. Кочерга. Вступ до мовознавства. – К.: Академія, 2000р.

О. Д . Пономарева. Сучасна українська мова. – К.: Либідь, 1997р.