вигляді так званого лінгвістичного процесора. Його задача, як правило, полягає у здійсненні морфологічного та синтаксичного аналізу під час перекладу питання, що адресоване системі, з природної мови на мову внутрішнього представлення. Він є необхідним також при формуванні системою відповіді на запит. Втім, створення такого лінгвістичного процесора являє собою досить складну й самостійну проблему.
Зв’язок знання в цілому з системою мови існує на глобальному рівні. В цьому своєму стані в реальних інтелектуальних процесах, що отримують зовнішній вираз, він практично не реалізується. Зовнішнє вираження отримують лише окремі фрагменти знання, необхідні для розв’язання тієї чи іншої задачі. Це дозволяє вважати, що реально існує зв’язок на рівні конкретних елементів знання та конкретних мовних засобів, необхідних для їхнього зовнішнього подання, що знаходить відображення в тексті.
Пропонований підхід до побудови моделі знання, що базується на аналізі текстів, що стосуються певної предметної області, включає два основних етапи: 1) виокремлення та експліцитне подання структури змісту окремого тексту; 2) об’єднання окремих структур змісту конкретних текстів та побудова на цій основі загальної системи знання відповідної предметної області.
Ця процедура передбачає участь у ній людини, яка, спираючись на свої знання в даній предметній області, а також вміння аналізувати й розуміти текст, може здійснювати експліцитне представлення змісту окремих текстів та їх інтеграцію в цілісну систему знання. В межах даного підзмісту тексту, його структурних одиниць, їх співвідношення між собою, а також з одиницями поверхового рівня.
Література
«Лингвистическая прагматика и проблемы общения с ЭВМ». – М.: Наука, 1989. – 142 с. Под ред. Ю.Н.Марчука
Е.Ю.Кандрашина, О.Н.Очаковская, Л.А.Голубева «Экспериментальная вопросно-ответная система ВОСТОК-О. Программная реализация»