* | Центр перекладів актів європейського права (при Мін’юсті) | Переклад міжнародних договорів, законодавства ЄС, аналітичних матеріалів

5. | Українська частина Ради з питань співробітництва між Україною та Європейським Союзом | Узгодження галузевої співпраці між Україною та Європейським Союзом

6. | Українська частина Комітету з питань співробітництва між Україною та Європейським Союзом /

Підкомітет з адаптації законодавства | Здійснення аналізу актів законодавства України з метою приведення їх у відповідність з УПС; вироблення пропозиції щодо адаптації законодавства; реалізація галузевої співпраці

7. | Національне Агентство України з питань розвитку та європейської інтеграції | Організаційне забезпечення інтеграційного процесу

8. | Українсько-Європейський консультативний центр з питань законодавства | Консультативна підтримка ВР України, КМУ, Адміністрації Президента України та НБУ; незалежна правова експертиза законопроектів; коментарі щодо впливу законодавства на економіко-політичну ситуацію в Україні

9. | Міністерства, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування | Реалізація галузевого співробітництва України та ЄС, імплементація УПС; заходи щодо поглиблення інтеграції України до ЄС

З таблиці видно, що вирішення завдань на цьому напрямку інтеграції України до ЄС головним чином покладено на спільні зусилля виконавчої та законодавчої гілок влади. Обсяг робіт вражає, адже гармонізація національного законодавства до тих норм, що діють в ЄС, пов’язана із розв’язанням цілої низки організаційних, кадрових, фінансових, методологічних, інформаційних і наукових питань. Таким чином, це досить тривалий та копіткий процес.

Проаналізований стан наближення українського законодавства до правової системи ЄС дозволяє виявити ті проблеми, що постали перед Україною, і запропонувати підходи до підвищення ефективності цього процесу. В цьому зв’язку зауважимо, що адаптація українського законодавства до законодавства ЄС відбувається на фоні правової реформи в Україні. Держава повинна створювати нове законодавство, у відповідності до міжнародних принципів і стандартів, оскільки до цього часу в її правовій базі згадані принципи і стандарти просто були відсутні. Залишається практично відсутнім і цілісне законодавче поле в Україні. Так, із 30 тисяч нормативно-правових актів, що діють на території України, закони складають лише 4,6 %. При цьому тільки 5 із 1295 законів містять норми прямої дії. Панченко О. Украина живет по закону на 4,6 % // День. - 7 жовтня 1999р. - С. 2. Проблема не стільки в кількісних показниках, скільки у якісному змісті законодавства. Лише іноземну підприємницьку діяльність в Україні регулюють понад 130 законодавчих актів. Там само. - С. 18.

Існуюча законодавча база України є суперечливою, не стабільною і малозрозумілою. Залишаються нерозв’язаними важливі питання загальнодержавного значення. Як приклад може слугувати той факт, що за відсутністю Закону України "Про Кабінет Міністрів України", сьогодні діяльність Уряду регулюють 440 законів, повноваження Прем’єр-міністра понад 250 законів. Міжнародний імідж України: міфи і реалії // Національна безпека і оборона. - 2000. - № 3. - С. 25. І це при тому, що в Євросоюзі особливе значення приділяється саме якості правових актів. Рада ЄС прийняла спеціальне рішення з приводу правил їх підготовки, за якими правовий акт повинен бути: чітким, без зайвої довжини, не двозначним, без надмірного застосування скорочень, не містити жарґонних висловів, надто довгих фраз, незрозумілих посилань на інші тексти, ускладнень, що роблять акт складним для читання. Зрозуміло, що Україні також потрібно враховувати економічні, політичні та соціальні наслідки прийняття відповідних актів законодавства, адаптованих до вимог законодавства ЄС.

Проведений комплексний юридичний та економічний аналіз виконання Україною її зобов’язань згідно УПС засвідчує серйозні неузгодженості, протиріччя і навіть порушення між прийнятими нормативно-правовими актами та стандартами і нормами права ЄС. А в таких важливих сферах як підприємницька діяльність та інвестиції, поточні платежі та капітал, конкуренція та захист власності, не було прийнято відповідно до визначеного терміну вимог ЄС жодного нормативно-правового акту. Зобов’язання України за Угодою про партнерство та співробітництво (Аналіз, проведений Групою імплементації УПС Українсько-Європейського консультативного центру з питань законодавства (UEPLAC). - березень 2000.

Процес гармонізації українського законодавства з системою права ЄС уповільнюється об’єктивною різницею історичного та соціокультурного розвитку правових систем, діючою кадровою політикою, корупцією державних службовців та бюрократичною системою в Україні. Більше того, труднощі адаптації пов’язані й з тим, що у багатьох чиновників ще панують нормативні стереотипи радянського періоду. Тож перед адаптацією власного законодавства до європейських норм необхідно, перш-за все адаптувати власну ментальність до нових реалій України та Європи. "Європеребудова" повинна охопити і цю сферу.

Вважаємо за необхідне зазначити, що ініційоване лівими силами українського парламенту політичне рішення про вступ України до Міжпарламентської Асамблеї СНД не сприяє процесові європейської інтеграції України взагалі, та гармонізації національного законодавства з правовим полем ЄС зокрема. Більше того, підписання Україною цього документу обмежує її національний суверенітет і створює можливість втручання у внутрішні справи країни. В пункті 4 аналітичних матеріалів Національного інституту стратегічних досліджень стосовно загальної оцінки установчих документів МПА держав-учасниць СНД на предмет їх відповідності національним інтересам України зазначено: "Діяльність МПА, якщо вона буде здійснюватися згідно з вказаними документами, матиме наслідком формування міждержавної нормативно-правової бази на території СНД, яка перебуватиме значною мірою поза загальновизнаним міжнародно-правовим полем. Так, ст. 5 Статуту СНД фіксує як правову базу лише багатосторонні та двосторонні угоди країн-членів, а також їх відповідність лише цілям та принципам СНД та обов’язкам держав-учасниць згідно зі статутом СНД. Однак ця стаття не містить посилань на необхідність відповідності таких угод міжнародним нормам та їх не суперечливість національному законодавству." Національний інститут стратегічних досліджень, жовтень 1995.

Отже, створюючи