4) про визнання материнства строком один рік, починаючи від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися, що є матір’ю дитини (ч. З ст. 139 СК України) [13, c. 82-85].

Таким чином, строк позовної давності починає перебіг від дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення свого суб’єктивного права. Аналогічний підхід міститься і в п. 1 ст. 261 ЦК України. Наприклад, коли один із колишнього подружжя самостійно розпорядився майном, що є об’єктом права спільної сумісної власності, то строк позовної давності починає перебіг не з моменту припинення шлюбу, а з часу, коли інший співвласник дізнався або міг дізнатися про цей факт. До того ж, доречно звернути увагу, що позовна давність розпочинається лише за умови розірвання шлюбу. У зазначених випадках позовна давність застосовується судом відповідно до ЦК України (ч. 2 ст. 20 СК України).

ВИСНОВКИ

Аналізуючи положення даної роботи, можна дійти наступних висновків:

1. До загальних положень сімейного права доцільно віднести: поняття, предмет, метод, принципи сімейного права, поняття сімейних правовідносин, законодавство, що їх регулює, а також норми про порядок здійснення сімейних прав та виконання сімейних обов’язків, захист сімейних прав та інтересів, строки.

2. Предмет сімейного права складають особисті немайнові та майнові відносини, які випливають із шлюбу, споріднення, усиновлення, опіки та піклування, прийняття дитини в сім’ю для виховання та з інших підстав, які не заборонені законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства і базуються на рівності та майновій самостійності їх учасників

3. Методом регулювання сімейних відносин є диспозитивний, оскільки він являє собою сукупність засобів, прийомів, способів, за допомогою яких здійснюється юридичний вплив на відносини рівноправних суб’єктів, положення яких характеризується взаємною координацією цілей та інтересів і які в процесі взаємодії задовольняють свої власні інтереси.

4. Принципами сімейного права є: 1) державна охорона сім’ї, материнства, батьківства; 2) рівність учасників сімейних відносин; 3) недопустимість державного або будь-якого іншого втручання в сімейне життя; 4) пріоритет сімейного виховання; 5) регулювання сімейних відносин за домовленістю між їх учасниками; 6) пріоритет захисту прав та інтересів дітей та непрацездатних членів сім’ї.

5. До сімейних правовідносин відносять правовідносини між членами сім’ї (внутрішні сімейні правовідносини) та правовідносини, які визнаються сімейними, хоча вони виникають за межами сім’ї (зовнішні сімейні правовідносини).

6. Учасники сімейних правовідносин мають різноманітні особисті та майнові права й обов’язки, які визнаються такими, що тісно пов’язані з особою, а тому не можуть бути передані іншій особі.

7. Основними способами захисту сімейних прав та інтересів є: 1) встановлення право відношення; 2) примусове виконання добровільно невиконаного обов’язку; 3) припинення право відношення або його анулювання; 4) припинення дій, які порушують сімейні права; 5) відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

CПИСОК НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ТА ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

Конвенція про права дитини. Ратифікована постановою ВР УРСР від 27.02.1991 р.

Конституція України від 28.06.1996 р. [http://www.rada.gov.ua/].

Концепція державної сімейної політики. Затв. Постановою ВРУ від 17 вересня 1999 р. // ВВР України. – 1999. - № 46-47.

Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року [http://www.rada.gov.ua/].

Правила опіки та піклування, затверджені наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства освіти України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року.

Антокольская М.В. Семейное право. – М., 1999.

Матвеев Г.К. Советское семейное право: Учебник. – М., 1985.

Ромовская З.В. Защита в советском семейном праве.. – Львов, 1985.

Ромовська З. Сімейне право – перспективи розвитку // Основні напрямки реформи цивільного права в Україні / Зб. статей та матеріалів. – К., 1997. – С. 122.

Ромовська З. Сімейний кодекс України: погляд у майбутнє // Право України. – 2001. - № 2. – С. 63-69.

Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: Науково-практичний коментар. – К.: Ін Юре, 2003. – 532 с.

Сиротенко С.Є. Щодо компенсації моральної шкоди за Сімейним кодексом України // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – Харків: НЮАУ, 2003. – Вип.. 63. – С. 109.

Сімейне право України: Підручник / За заг. ред. В.І. Борисової та І.В. Жилінкової. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 264 с.

Сімейне право України: Підручник / За ред. Ю.С. Червоного. – К.: Істина, 2004. – 400 с.

Сімейне право: Нотаріат Адвокатура Суд: Наук.-практ. посіб. У 2-х кн. / За ред. С.Я. Фурси. – К.: Видавець Фурса С.Я., 2005. – Кн. 1. – 896 с.

Советское семейное право / Под ред. В.Ф. Маслова, А.А. Пушкина. – К., 1982.