Реферат

на тему:

Офіційно-правові документи.

План

1. Заява про призначення пенсій. Закон про пенсійне забезпечення передбачає різні види державних пенсій – це трудові (за віком, інвалідністю, у випадку втрати годувальника, за вислугу років) та соціальні, які встановлюються непрацездатним громадянам.

Заяви про призначення пенсій працюючим подаються за місцем роботи, а непрацюючим – у районний (міський) відділ соціального забезпечення за місцем проживання.

Документи про призначення пенсій розглядаються органом, що призначає пенсії, не пізніше 10 днів з дня їх надходження.

Рішення органів, що призначають пенсії, можуть бути оскаржені в суді за місцем знаходження органу соціального забезпечення.

Схема звернення за пенсією і порядок оформлення документів:

Заява про призначення трудової пенсії подається через власника засобів виробництва за останнім місцем роботи працівника.

Заява про переведення з однієї пенсії на іншу, про перерахунок пенсії і про поновлення виплати раніше призначеної подається у відділ соціального забезпечення за місцем проживання заявника.

Заява про призначення пенсії може подаватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсія за віком призначається незалежно від того, припинена робота на час звернення за пенсією чи триває.

Днем звернення за пенсією вважається день прийому відділом соціального забезпечення заяви про призначення, перерахунок, поновлення пенсії або переведення з однієї пенсії на іншу з усіма необхідними документами.

При зверненні за пенсією заявник подає особисто паспорт або інший документ, що засвідчує особу, місце проживання, рік народження заявника (вік).

До заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: трудова книжка на підтвердження стажу роботи, довідка про заробіток. Документи про трудовий стаж (довідки) подаються в оригіналах.

Заяви про підтвердження трудового стажу. Громадянин, якому необхідно підтвердити трудовий стаж у випадку відсутності документів, подає заяву до комісії про призначення пенсій при міській (районній) раді народних депутатів. У заяві вказується, про який стаж йдеться, час роботи, підприємство, причина втрати трудової книжки та інші обставини, котрі допоможуть встановити стаж. Заявник указує прізвища, імена, по батькові не менше двох свідків, з якими раніше працював, їх адреси і прохання про їх опитування. За результатами опитування свідків комісія вирішує питання про підтвердження стажу.

3. Заяви про відшкодування збитків працівникам у зв’язку з каліцтвом на підприємстві. Вина підприємства у нанесенні працівникові каліцтва або іншого пошкодження здоров’я, пов’язаного з його роботою, встановлюється з урахуванням конкретних обставин і наявних доказів у кожному випадку:

Акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, або акт про професійне захворювання.

Обвинувальний вирок або рішення суду, постанова прокурора, висновки органів слідства або дізнання.

Постанова слідчих органів або суду про припинення карної справи.

Висновки технічного інспектора праці або інших органів, які здійснюють нагляд і контроль за станом охорони праці.

Медичний висновок про професійне захворювання.

Рішення про накладення дисциплінарного або адміністративного стягнення на конкретних винуватців даного каліцтва чи іншого пошкодження здоров’я.

Рішення органів соціального забезпечення про відшкодування підприємством бюджету державного соціального страхування витрат на виплату працівникові допомоги за тимчасовою непрацездатністю у зв’язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням.

Показання свідків та інші докази.

Основним документом оформлення нещасних випадків на виробництві є акт за формою Н-1. Власник засобів виробництва зобов’язаний видати потерпілому або особі, що представляє його інтереси, оригінал акта Н-1, оформлений державною мовою не пізніше 3 днів з моменту закінчення по ньому розслідування, але не пізніше 9 днів з моменту травми. Відповідальність за оформлення акта несе керівник підприємства.

Складається акт у чотирьох примірниках комісією і затверджується керівником. 1- видається на руки потерпілому; 2 – керівникові структурного підрозділу, де трапився нещасний випадок; 3 – технічному інспекторові праці.

До акта додаються: пояснення очевидців і потерпілого; схеми, плани та інші документи, що характеризують стан робочого місця; медичний висновок.

Потерпілий звертається з заявою на ім’я керівника підприємства, організації, установи про відшкодування матеріальних та моральних збитків. Власник зобов’язаний прийняти рішення. При незгоді потерпілого з рішенням власника спір про право на відшкодування збитків, його розмір розглядається в установленому порядку за заявою потерпілого. Постанова органу, що розглядає трудовий спір, може бути оскаржена в суді.

Заяви про трудові спори, що розглядаються комісіями по трудових спорах. КТС є первинним і обов’язковим органом по розгляду трудових спорів, за винятком деяких, по котрим встановлено інший порядок. В КТС спори розглядаються тоді, коли працівник не зміг уладнати суперечки з власником.

У тримісячний термін, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого трудового права, він має право подати заяву в КТС, остання повинна розглянути спір у десятиденний термін, у присутності заявника і представників власника засобів виробництва.

У вирішенні спору комісія ухвалює рішення більшістю голосів її членів. У рішенні вказується найменування підприємства, прізвище, ім’я, по батькові заявника, дата звернення в КТС, дата розгляду спору, суть спору, прізвища членів комісії, представників власника і профкому, що були присутні на засіданні, вмотивоване рішення і результати голосування.

Копія рішення КТС у триденний термін вручається заявникові і представнику власника. Рішення КТС може бути оскаржено в районний суд заявником чи його представником у десятиденний термін від дня вручення копій. Рішення виконується власником у триденний строк по закінченні 10-денного терміну, передбаченого на оскарження.