1) по яких минув строк позовної давності;

2) про відшкодування шкоди, викликаної ушкодженням здоров'я або заподіянням смерті;

3) про довічне утримання;

4) в інших випадках, передбачених законом.

Припинення зобов'язання збігом боржника і кредитора в одній особі

Зобов'язання припиняється збігом боржника і кредитора в одній особі. Якщо згодом цей збіг припиняється, зобов'язання виникає знову.

Припинення зобов'язання угодою сторін

Зобов'язання припиняється угодою сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов'язання іншим між тими ж особами.

Припинення зобов'язання неможливістю виконання

Зобов'язання припиняється неможливістю виконання, якщо вона викликана обставинами, за які боржник не відповідає.

Припинення зобов'язання смертю громадянина або ліквідацією юридичної особи

Зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо виконання не може бути проведено без особистої участі боржника.

Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо виконання провадиться особисто для кредитора.

Зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора).

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

1. 15-річний Попов і ІЗ-річний Виниченко піп час літніх канікул розвели перед будинком Банникова вогнище, від якого загорі-лись паркан і господарські споруди. До приїзду пожежників вони були знищені полум'ям.

За договором майнового страхування страхова компанія "Саламанд-ра" відшкодувала потерпілому вартість знищеного майна в розмірі 2000 грн. і звернулась в суд з позовом про стягнення суми шкоди з батьків Попова і Виниченка. Розглянувши справу, районний суд поклав відповідальність на батьків неповнолітніх солідарно. Зважаючи на матеріальне становище відповідачів, суд зменшив розмір відшкодуван-ня і стягнув з кожного на користь страхової компанії "Саламандра" по 300 грн.

Чи вірне рішення виніс суд?

Хто і в якому розмірі повинен нести відповідальність за шкоду?

Згідно із статею 440 ЦК, шкода, заподіяна особі або майну громадянина, а також шкода, заподіяна організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду, у повному обсязі, за винятком випадків, передбачених законодавством України.

Згідно із статею 446 ЦК, за шкоду, заподіяну неповнолітнім, який не досяг п'ятнадцяти років, відповідають його батьки (усиновителі) або опікун, якщо не доведуть, що шкода сталася не з їх вини. Якщо неповнолітній, який не досяг п'ятнадцяти років, заподіє шкоду в той час, коли він перебував під наглядом учбового, виховального або лікувального закладу, вони несуть майнову відповідальність за шкоду, якщо не доведуть, що шкода виникла не з їх вини. Оскільки шкоду було заподіяно під час літніх канікул, то за порушення, скоєне Виниченком повинні відповідати його батьки.

Згідно із статею 447 ЦК, неповнолітній віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років відповідає за заподіяну ним шкоду на загальних підставах. У випадках, коли у неповнолітнього віком від п'ятнадцяти до вісімнадцяти років немає майна або заробітку, достатнього для відшкодування заподіяної ним шкоди, шкода у відповідній частині повинна бути відшкодована його батьками (усиновителями) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкода сталася не з їх вини. Цей їх обов'язок припиняється по досягненні тим, хто заподіяв шкоду, повноліття, а також в разі, коли у нього до досягнення повноліття з'явиться майно або заробіток, достатній для відшкодування шкоди.

Згідно із статею 451 ЦК, особи, які спільно заподіяли шкоду, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно із статею 452 ЦК, особа, яка відшкодувала шкоду (в нашому випадку – страхова компанія), заподіяну з вини іншого, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

На підставі цього можна сказати, що суд виніс невірне рішення:

Батьки 15-річного Попова мають відшкодувати заподіяну ним шкоду у випадку, якщо він не має майна або достатнього заробітку.

Суд не повинен був зменшувати розмір відшкодування, т.я. страхова компанія, що відшкодувала шкоду, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування – тобто 2000 грн.

2. Л. за рішенням суду про розподіл спадкового майна одержав право на витребування від своєї мачухи книжкової шафи з книгами, дивана та інших речей на загальну суму 2500 грн. Але за рі-шенням того ж суду Л. зобов'язаний був платити щомісяця аліменти на користь мачухи по 50 грн. Л. був згоден провести залік суми алімен-тів наперед у зарахунок вартості названих речей.

Чи може бути такий залік? Вкажіть підстави заліку у зустріч-них вимогах і випадки його недопустимості.

Такий залік не може бути проведено, т.я. речі, на витребування яких одержав право Л., не є доходом або заробітком, з яких (згідно із Постановою КМ “Про види заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів”) можуть бути відраховані аліменти.

Згідно із статею 217 ЦК, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.

.

Список використаної літератури:

Цивільний кодекс України.

2. Про види заробітку (доходу), що підлягають облікові при відрахуванні аліментів/ Постанова КМ України № 146 від 26.02.93 р.

3. Загальна теорія цивільного права// Підручник за ред. О.А.Підопригори і Д.В.Бобрової, - Київ: Вища школа, 1992.

4. Цивільне право/ Підручник за ред. О.А.Підопригори. - Київ, 1996.

5. Зобов’язальне право/ Навчальний посібник за ред. О.В.Дзери. - Київ, 1998 р.