Реферат на тему:

Місцеві органи самоврядування

Зміст:

МІСЦЕВІ ОРГАНИ ВЛАДИ І САМОВРЯДУВАННЯ

ПОНЯТТЯ І СИСТЕМА МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАНН Я

Закон України від 26 березня 1992 р. «Про місцеві Ра-ди народних депутатів та місцеве і регіональне самовряду-вання» визначає місцеве самоврядування як територіальну самоорганізацію громадян для самостійного вирішення без-посередньо або через органи, які вони обирають, усіх питань місцевого життя в межах Конституції України, законів України та власної фінансово-економічної бази.

Місцеве самоврядування є органічним поєднанням форм представницької і безпосередньої демократії, тобто систему самоврядування становлять як певні представницькі органи, так і форми безпосередньлго волевиявлення населення тери-торіальної одиниці.

Самоорганізація громадян для здійснення самовряду-вання є територіальною, тобто місцеве самоврядування здійснюється в межах відповідних адміністративно-тери-торіальних одиниць. Територіальну основу місцевого само-врядування становлять сільські поселення, селища, міста. Тому система місцевого самоврядування включає, по-перше, сільські, селищні, міські Ради народних депутатів та їх органи, по-друге, інші форми тери горіальної само-організації громадян (громадські комітети і ради мікро-районів, житлових комплексів, домові, вуличні, квартальні, дільничні, селищні, сільські комітети та інші органи), по-третє, місцеві референдуми, загальні збори (сходи) гро-мадян — форми безпосереднього волевиявляння населення. Районні в містах Ради народних депутатів є складовою частиною міського самоврядування. Для більш ефективно-го здійснення своїх повноважень органи місцевого само-врядування можуть об'єднуватися в асоціації, інші добро-вільні об'єднання.

Територіальну основу регіонального самоврядування ста-новлять район, область, а в його систему входять районні і обласні Ради народних депутатів, місцеві референдуми в межах території району, області, інші форми самоорганіза-ції громадян районів і області (Закон України «Про місцеві Ради та місцеве і регіональне самоврядування» зі змінами і доповненнями від 16 березня 1993 р.). Представницькі органи регіонального самоврядування — обласні, районні Ради. З числа депутатів відповідної Ради обирають голову і заступника голови Ради, утворюють і обирають постійні та інші комісії. Голови обласної, районної Рад є найвищою посадовою особою в системі самоврядування відповідно області, району. Обласні, районні Ради утворюють підзвіт-ний їм секретаріат Ради, який здійснює організаційно-тех-нічне забезпечення діяльності Ради та її органів. Структура і чисельність секретаріату визначається Радою за поданням її голови, керівник секретаріату призначається головою Ради. На відміну від органів місцевого самоврядування ре-гіональні самоврядні органи не утворюють своїх виконавчо-розпорядчих органів.

РАДИ — ОРГАНИ МІСЦЕВОГО ТА РЕГІОНАЛЬНОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Розглянемо насамперед систему Рад народних депута-тів. За законом, базовим рівнем місцевого самоврядування є сільські, селищні, міські Ради народних депутатів. Саме слово базові говорить про їх особливе положення в системімісцевого самоврядування, найбільшу відповідальність за соціально-економічний розвиток територіальних регіонів, всебічне задоволення прав і свобод громадян.

Органи місцевого самоврядування складаються не тільки із відповідних Рад народних депутатів, а й виконавчо-розпорядчих органів, що утворюються Радами та їм під-звітні. Виконавчий комітет утворюється Радою на строк її повноважень і формується одноосібне головою Ради у складі заступника (заступників) голови, керуючого справами (сек-ретаря) і членів виконавчого комітету. Кількісний склад виконкому встановлюється Радою за поданням її голови. До складу виконавчого комітету не можуть входити депу-тати відповідної Ради. Виконком зберігає свої повноважен-ня аж до сформування нового складу виконавчого комітету новообраною Радою. За рішенням відповідної Ради в орга-нах місцевого самоврядування виконавчі комітети можуть не утворюватися; у цих випадках виконавчо-розпорядчі функції здійснює голова Ради одноособово. Ради самос-тійно встановлюють структуру, затверджують загальну чисельність апарату управління та витрати на його утриман-ня, умови оплати праці і затверджують за поданням викон-кому гхеми організації самоврядування на відповідній те-риторії.

Основними принципами місцевого та регіонального са-моврядування є самостійність і незалежність Рад народних депутатів у межах своїх повноважень, самофінансування і самозабезпечення, оптимальна децентралізація.

Правовий механізм взаємовідносин Рад народних депу-татів різних рівнів спрямований на досягнення самостій-ності та оптимальної економічної доцільності їх функціо-нування. Характеризуючи функції Рад народних депутатів, передусім зазначимо, що вони у межах своєї компетенції вирішують питання місцевого значення, виходячи з інтере-сів громадян, які проживають на їх території, та державних інтересів. Власне в цій функції насамперед реалізуються такі принципи місцевого та регіонального самоврядування, як захист прав, свобод і законних інтересів громадян, со-ціальної справедливості, поєднання місцевих і державних інтересів інтересів особи і всього населення відповідної території. У і-воїи діяльності самоврядні органи не можуть не взаємодія ги з трудовими колективами, громадськими ор-ганізаціями і рухами — це також один із основних прин-ципів самоврядування. Зазначені принципи визначають зміст і наступних функцій органів самоврядування — забезпечен-ня комплексного соціально-економічного розвитку підві-домчої території; здійснення керівництва підприємствами(об'єднаннями), організаціями та установами, які є їх кому-нальною власністю. Базуючись на принципі законності, Ра-ди народних депутатів забезпечують виконання Консти-туції та законів України. Органи місцевого та регіональ-ного самоврядування є правочинними розглядати питан-ня, віднесені законодавством України до їх відання. При цьому реалізують вони надану їм компетенцію самостійно. А керувати місцевими Радами може лише закон.

Ідея самостійності окремих рівнів органів самовряду-вання проявляється і в субординації правових актів, які вони приймають. Рішення Рад, їх виконавчо-розпорядчих органів, прийнятих в межах своєї компетенції, якщо вони не суперечать Конституції України і чинному законодавству, є обов'язковими для виконання. Законом України про міс-цеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне само-врядування передбачається відповідальність у разі невико-нання рішень органів самоврядування (ст. 57); рівно ж як і органи самоврядування несуть відповідальність за закон-ність та наслідки прийнятих ними рішень (ст. 58). Спори про відповідальність вирішуються в суді або арбітражному суді. А