КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З дисципліни „Організація і методика державного фінансового контролю”

Тема: „Нормативно-правове забезпечення державного фінансового контролю”

ПЛАН

Вступ

Органи державного фінансового контролю в Україні

Правові аспекти діяльності органів державного фінансового контролю

Головне контрольно-ревізійне управління України у системі державного фінансового контролю

Пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення державного фінансового контролю

Висновки

Перелік використаної літератури

ВСТУП

Фінансовий контроль — це цілеспрямовані діяльність законодавчих і виконавчих органів публічної влади і не державних організацій, спрямована на забезпечення законності фінансової дисципліни і раціональності в ході мобілізації, розподілу і використання коштів централізованих і децентралізованим грошових фондів держави з метою найефективнішого соціальне економічного розвитку усіх суб'єктів фінансових правовідносин.

Державний фінансовий контроль є однією із найважливіших функцій державного управління, значення якої дедалі зростає. Тільки належне використання контролю в управлінні державними фінансовими ресурсами дасть можливість створити необхідні передумови для здійснення в державі ефективної економічної політики. Тому розбудова цілісної системи фінансового контролю є важливим кроком у забезпеченні функціонування системи державної влади й викликає особливе зацікавлення як у теоретичному, так і в практичному плані.

Проте слід зауважити, що в науковому плані питання державного фінансового контролю вивчене і розроблене недостатньо. Це пояснюється тим, що протягом минулих років його роль як елемента єдиної системи державного управління принижувалася, і лише кризовий стан економіки держави та державних фінансів змусив привернути увагу до практики здійснення державного фінансового контролю. Специфічне ставлення до державного фінансового контролю, його недооцінка зумовлені також тим, що він здійснюється у площині переплітання державних, регіональних, корпоративних та індивідуальних інтересів.

1. Органи державного фінансового контролю в Україні

Нині в Україні функціонує значна кількість державних органів і служб, які тією чи іншою мірою здійснюють фінансовий контроль. За відсутності чіткої концепції та нормативно-правового поля у сфері державного фінансового контролю з ними, як правило, пов'язують Рахункову палату. Головне контрольно-ревізійне управління, Державне казначейство, Міністерство фінансів, Державну податкову адміністрацію. Державну митну службу, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Національний банк, Фонд державного майна, Агентство з питань банкрутства тощо.

На мою думку, логічнішим є віднесення до органів державного фінансового контролю тільки Рахункової палати, Головного контрольно-ревізійного управління та ревізійних служб центральних органів державної влади. Державна податкова адміністрація та Державна митна служба є фіскальними органами і не здійснюють контролю за використанням державних коштів, а, навпаки, потребують контролю за своєю діяльністю, особливо пов'язаною із забезпеченням виконання дохідної частини бюджету. Не здійснюють системного контролю за використанням державної власності й коштів Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Фонд державного майна, Агентство з питань банкрутства. Ці управлінські структури виконують лише окремі специфічні функції контролю і відносити їх до контрольних органів буде неправильним та й немає в цьому потреби. Адже за умов використання такого підходу до контрольних органів треба буде віднести геть усі міністерства й відомства, оскільки вони виконують окремі контрольні функції, не кажучи уже про правоохоронні органи, які навіть наділені повноваженнями щодо призначення ревізій та перевірок.

В умовах реалізації адміністративної реформи в Україні здійснюється безперервний пошук шляхів удосконалення форми та змісту державного управління. Порушуються питання не тільки стосовно оптимізації структури тих чи інших державних інституцій, а й переглядаються механізми організації державного адміністрування і, зокрема, створення та впровадження дійової системи загальнодержавного контролю для підвищення його практичності та ефективності. Цілісну систему контролю в державі утворюють державний контроль, приватний контроль та контроль власника. При цьому державний контроль здійснюється органами державної влади в межах своєї компетенції з метою захисту державних інтересів, а на сучасному етапі він спрямований на забезпечення дотримання всіма суб'єктами господарювання законів і нормативно-правових актів, а також підвищення ефективності роботи державних інституцій. Завдяки особливостям функціонування фінансового, грошового, кредитного та інвестиційного ринків державне управління поступово змінює акценти на роботу в ринкових умовах, що вимагає удосконалення аналітичних функцій управління і контролю.

За таких умов основним призначенням державного контролю є створення на основі одержаної інформації певного підґрунтя для глибокого переосмислення та коригування процесів управління шляхом подолання відхилень з огляду на перетворення в системі управління. Цим забезпечується певний імпульс, що сприяє підвищенню ефективності діяльності управлінського апарату. У цьому контексті місією державного контролю має бути пошук недоліків і "вузьких місць" в управлінні для ефективної реалізації державної політики.

Державний контроль може бути загальним (загальної компетенції) або спеціалізованим (спеціальної компетенції). У процесі загального державного контролю здійснюється системний (у тому числі галузевий) аналіз соціально-економічних та адміністративних чинників для впровадження перспективних заходів. Підсумки такого контролю є основою для об'єктивної оцінки управління, виявлення недоліків, прорахунків та упущень керівництва державних органів та виконання державними службовцями своїх обов'язків.

За організаційною приналежністю розрізняють зовнішній (незалежний) та внутрішній (внутрісистемний або внутрівідомчий) державний контроль. У літературі зустрічаємо твердження, що "контроль, який здійснюється органами виконавчої влади всередині системи у процесі управлінської діяльності за законністю та доцільністю роботи органів виконавчої влади, дотриманням виконавської дисципліни та ефективністю управлінської дисципліни, є внутрішнім, а контроль, що його здійснюють інші державні органи стосовно органів виконавчої влади, є зовнішнім" Державне управління: теорія і практика. [За загальною редакцією докт. юр. наук, проф. Авер'янова В.Б.] - К.: Юрінком Інтер, 1998, - С. 231..

2. Правові аспекти діяльності органів державного фінансового контролю

Сукупність фінансових відносин створює фінансову систему, органічним елементом якої виступає фінансово-економічний (або фінансовий) контроль, який в залежності від напряму впровадження функціонує поряд з