Підґрунтям діяльності суб'єкта державного фінансового контролю спеціальної компетенції є ті завдання, для яких він створюється. В цьому контексті згідно з чинним законодавством України виділяють кілька основних напрямів:

1) контроль за витрачанням коштів державного та місцевих бюджетів;

2) контроль за впровадженням розпорядниками бюджетних коштів державних програм та веденням фінансово-господарської діяльності бюджетними установами і організаціями;

3) контроль збереження і використання державного і комунального майна;

4) контроль цільового та ефективного використання кредитів, залучених під гарантії уряду України.

Забезпечення такого контролю покладено на Рахункову палату, державну контрольно-ревізійну службу та органи відомчого контролю. Проте сьогодні ці контролюючі відомства більшою мірою відстоюють корпоративні інтереси і не утворюють єдиної гармонійної системи державного фінансового контролю. Внаслідок цього без належного контролю залишаються значні суспільні матеріальні ресурси, а держава не отримує об'єктивної інформації щодо правильності та ефективності їх формування, розподілу та використання.

Аналіз літератури свідчить, що науковці та спеціалісти в основному схильні розглядати категорію державного фінансового контролю лише з точки зору визначення його суб'єктів, їх значення та призначення в структурі державного управління. При цьому майже не приділяється увага предмету державного фінансового контролю. З іншого боку, саме через розкриття змісту предмету контролю можливо побудувати стійку та ефективну модель системи органів державного фінансового контролю.

Окремі фахівці до предмету державного фінансового контролю відносять "державні фінанси". Ця узагальнююча категорія є ширшою за змістом, аніж "бюджетні кошти" та включає фінанси і майно державних установ, організацій та підприємств. Проте, на нашу думку, таке формулювання предмету контролю не повною мірою відповідає вимогам сучасного розвитку державного управління.

Специфіка фінансового контролю полягає в тому, що при його проведенні контролер оперує вартісними категоріями, що характеризують результати господарювання певного об'єкту чи системи в цілому. При цьому всі фінансові та господарські операції, які здійснюються з використанням коштів, цінних паперів, інших видів розрахунків, витрачанням або переміщенням майна, мають бути сферою застосування контролю. А держава повинна виступати гарантом захисту інтересів громадян та забезпечити належний контроль за використанням суспільних ресурсів. Необхідно сформулювати та обґрунтувати складові предмету державного фінансового контролю та об'єднати їх у єдину категорію, яку пропонується ідентифікувати як "контроль публічних фінансів і майна".

На мою думку, до названої категорії контролю публічних фінансів і майна доцільно віднести елементи, які тим чи іншим чином зачіпають питання формування, розподілу та використання суспільних ресурсів. А саме:

1. Контроль виконання державного та місцевих бюджетів.

2. Контроль формування та використання коштів і майна, що знаходиться у державній та комунальній власності.

3. Контроль ефективності управління державною та комунальною частками в акціонерних товариствах та кредитно-фінансових організаціях.

4. Контроль ефективності управління об'єктами, в інтересах яких органи державної влади та місцевого самоврядування надають пільги або гарантії.

5. Контроль використання коштів Євросоюзу, а також позик, кредитів та грантів міжнародних організацій, що надаються суб'єктам господарювання на засадах підтримки та розвитку.

6. Контроль приватизаційних процесів, а також операцій з передачі в оренду об'єктів права державної та комунальної власності.

7. Контроль виконання бюджетів фондів соціального страхування та Пенсійного фонду.

8. Контроль коштів державних лотерей.

9. Контроль коштів і майна громадських, благодійних організацій, профспілок та політичних партій.

10. Контроль ефективності управління природними монополіями.

11. Контроль коштів суб'єктів добровільного та обов'язкового страхування (страховиків). Враховуючи світові тенденції розвитку державного аудиту, запропоновані сфери контролю пропонується врахувати на етапі удосконалення національної системи державного фінансового контролю шляхом законодавчого закріплення повноважень суб'єктів контролю спеціальної компетенції з метою досягнення відкритості та прозорості управління суспільними ресурсами в державі.

3. Головне контрольно-ревізійне управління України у системі державного фінансового контролю

Головне контрольно-ревізійне управління України (ГоловКРУ України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України.

ГоловКРУ України вносить у встановленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сфері державного фінансового контролю та забезпечує її реалізацію.

ГоловКРУ України у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, спеціальним директивним наказом Міністра фінансів України та цим Положенням.

ГоловКРУ України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства і в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.

У межах своїх повноважень ГоловКРУ України організовує виконання актів законодавства та здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Основними завданнями ГоловКРУ України є:

підготовка пропозицій щодо формування державної політики у сфері державного фінансового контролю;

забезпечення в установленому порядку реалізації державної політики у сфері державного фінансового контролю за використанням відповідно до законодавства міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими бюджетними установами, а також підприємствами і організаціями незалежно від форми власності, організаційно-правових форм, відомчої належності та підпорядкованості, які отримують кошти з бюджетів та державних цільових фондів, коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, веденням і достовірністю бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та попередження їх у подальшому.

ГоловКРУ України відповідно до покладених на нього завдань:

1) організовує і здійснює державний фінансовий контроль: проводить ревізії та перевірки фінансової діяльності щодо використання коштів, матеріальних цінностей та їх збереження,