Дипломна робота

на тему : “ Поняття та види організаційно – правових форм підприємств”

П Л А Н Р О Б О Т И

Вступ

Розділ 1. Поняття , ознаки та основна мета діяльності

підприємств.

1.1.Поняття підприємства…………………………. ст.5

1.2.Ознаки підприємства…………………………... ст.6

Розділ 2. Організаційно – правові форми підприємств.

2.1. Поняття організаційно – правової форми

підприємств ……………………………………...ст.12

2.2. Приватне підприємство ………………………...ст.13

2.3. Колективне підприємство ……………………..ст.16

2.4. Державне підприємство ………………………..ст.17

2.5. Казенне підприємство …………………………..ст.29

2.6. Спільне підприємство …………………………..ст.36

2.7. Іноземне підприємство ………………………….ст.42

2.8. Господарські товариства ……………………….ст.44

2.9. Малі підприємства ……………………………....ст.55

2.10. Об’єднання підприємств ………………………ст.57

Розділ 3. Порядок створення підприємств.

3.1. Правові засади створення підприємств ………ст.60

3.2. Загальні умови створення підприємств……….ст.61

Розділ 4. Припинення діяльності підприємств.

4.1. Поняття “припинення” діяльності підприємств.ст.65

4.2. Умови ліквідації та реорганізації підприємства..ст.66

Висновки …………………………………………………………ст.70

Бібліографічні посилання та примітки

В С Т У П

Основні засади ринкової економіки передбачають повну господарську самостійність підприємств і організацій , що функціонують у народному господарстві , вступаючи при цьому в різноманітні виробничі , господарські та інші зв’язки. Всі ці суспільні відносини ( як між підприємствами та організаціями – безпосередніми товаровиробниками , так і між ними і державними та іншими органами ) потребують правового регулювання , внаслідок якого вони набувають характеру правовідносин.

Ринкова економіка породила різні організаційні форми підприємств : господарські товариства , виробничі кооперативи , приватні , казенні підприємства. виникла необхідність врегулювати правовий статус об’єднань підприємств ( асоціацій , корпорацій , концернів , консорціумів тощо ) , встановити правовий режим вільних (спеціальних ) економічних зон та визначити правовий режим іноземного інвестування.

Інтеграція України до світової економічної системи стимулює розвиток міжнародних господарських зв’язків , зовнішньо – економічної діяльності суб’єктів підприємництва.

Змінилися принципи , на яких будуються відносини держави з суб’єктами господарської діяльності , запроваджується ефективне державне регулювання підприємництва у формі єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва тощо.

Перехід економіки України до розвинених ринкових відносин багато в чому залежить від правового забезпечення ринкових реформ , від створення належних умов функціонування суб’єктів господарської діяльності , від суворого додержання останніми вимог чинного законодавства.

Однією з умов функціонування ринкових відносин є правове забезпечення господарської діяльності , яке включає , зокрема , створення її законодавчої основи , тобто системи нормативних актів (головним чином у формі законів ) , що визначають правовий статус суб’єктів господарювання та регламентують різні аспекти господарської діяльності.

Становлення національного господарського законодавства в Україні пов’язане з труднощами , спричиненими насамперед економічними та соціально – політичними факторами. Суперечності нового законодавства зі старим не лише перешкоджають творенню правопорядку в господарських відносинах , а й іноді безпосередньо є причиною правопорушень та зловживань з боку суб’єктів підприємництва.

Радикальні економічні і політичні перетворення в Україні мають на меті побудувати нову модель господарської системи. Їх фундамент складають різноманітні форми власності відповідних суб’єктів , їх рівноправність і змагальність. Серед основоположних нормативних актів , які складатимуть основу нової господарської системи , що передбачає нову систему видів і форм власності , яка відображає плюралізм відносин власності провідне місце займає Конституція України. Так ст.42 Конституції України закріплює право кожного громадянина на свободу підприємницької діяльності , яка не заборонена законом. Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності [1]. Також згідно Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб’єктів права власності та господарювання , соціальну спрямованість економіки. Всі суб’єкти права власності рівні перед законом.

Метою дипломною роботи є аналіз різних видів організаційно – правових форм підприємств , які створені , діяли і продовжують діяти в Україні. Також у своїй роботі автор намагалась дослідити відмінності організаційно – правових форм підприємств , основні проблеми , які виникають в процесі діяльності організаційно - правових форм підприємств , а також проаналізувати законодавчу базу України , яка регулює господарські відносини між підприємствами вказаних форм.

При написанні дипломної роботи автор використала наукову літературу присвячену даній проблемі , а також нормативно-правові акти , що регламентують створення та припинення різних організаційно–правових форм підприємств Цивільний Кодекс , Закони України “ Про підприємства в Україні ” , “ Про підприємництво “, “ Про господарські товариства “ , “ Про власність “, “ Про режим іноземного інвестування ”, “ Про зовнішньоекономічну діяльність”, Постанови Кабінету Міністрів України “ Про перетворення державних підприємств у казенні “, “ Про типовий статут казенного підприємства “, “ Про деякі питання управління казенним підприємством”.

Розділ 1. Поняття , ознаки та основна мета діяльності підприємств.

1.1. Поняття підприємства.

Домінуюче місце серед суб’єктів господарського права належить такому суб’єктові , як підприємство. Це зумовлено особливими функціями підприємства в економічній системі , а саме функціями товаровиробника , який задовольняє суспільні потреби у продукції , роботах та послугах. Тому законодавчий інститут підприємства або господарюючого суб’єкта є центральною частиною системи господарського права України, його правовою основою.

Усі основні ознаки та інші нормативні акти господарського законодавства приймаються виходячи з економічного та правового становища підприємства.

Поняття “підприємство” є узагальнюючим , або збірним. Воно, по-перше , визначає підприємства як суб’єкти господарського права стосовно всіх форм та видів власності в Україні (організаційні форми і види підприємств). По-друге , це поняття є загально галузевим, тобто взагалі визначає промислові (фабрики , заводи, шахти), будівельні , транспортні , сільськогосподарські, торгівельні та інші підприємства.

Підприємство як соціально-економічний і правовий інститут має певну сукупність економічних , організаційних і юридичних ознак, за якими кваліфікується як господарюючий суб’єкт і