Підприємство - основна організаційна ланка народного господарства України. Підприємство - самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу). Підприємство має самостійний баланс, розрахунковий та інший рахунки в установах банку, печатку із своїм найменуванням, а промислове підприємство – товарний знак [2].

Підприємство є самостійним суб’єктом права . З одного боку закон визначає його компетенцію (права та обов’язки ) як господарюючого суб’єкта , з другого – зазначає , що підприємство є юридичною особою , яка не має у своєму складі інших юридичних осіб (ст.1 Закону України “Про підприємства в Україні”). Цим підприємство істотно відрізняється від об’єднань підприємств (господарських об’єднань ) , до складу яких входять юридичні особи.

1.2.Ознаки підприємства.

Основними ознаками підприємства є:

Організаційна ознака , яка кваліфікує підприємство як організаційну форму господарської (“бізнесової”) організації, в якій власники засобів виробництва і робочої сили об’єднають свої виробничі ресурси для здійснення господарської діяльності з метою одержання прибутку. Визначення “основна ланка”, з одного боку відмежовує підприємство від інших організаційних форм економічної діяльності (типу домашніх господарств, індивідуальних промислів без створення підприємств , так званих тіньових структур тощо ), а з іншого – від суб’єктів господарського права, які не належать до основної ланки: об’єднань підприємств,

фінансових та посередницьких інститутів, органів управління економікою.

2) Закон також встановлює, що підприємство – це господарюючий суб’єкт. Суть визначення “ господарюючий суб’єкт” полягає в тому, що підприємство є товаровиробником, трудовим колективом, який на професійній основі (промисел) виробляє і реалізує свій товар з метою одержання прибутку. Закон України “Про підприємства в Україні” визначає, що на всіх підприємствах основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності є прибуток (доход).

Порядок використання прибутку (доходу) визначає власник (власники) підприємства або уповноважений ним орган згідно з статутом підприємства та чинним законодавством.

Державний вплив на вибір напрямів та обсягів використання прибутку (доходу) здійснюється через встановлені нормативи, податки, податкові пільги, а також економічні санкції відповідно до законодавства України. У випадках, передбачених статутом підприємства, частина чистого прибутку може передаватися у власність членів або трудового колективу підприємства. Порядок розподілу і використання цієї частини прибутку здійснюється радою або зборами (конференцією) трудового колективу.

У разі збиткової діяльності підприємств держава, якщо вона визнає продукцію цих підприємств суспільно необхідною, може надавати таким підприємствам дотацію, інші пільги.

3) Підприємство - це статутний господарюючий суб’єкт. Статут підприємства як локальний акт господарського законодавства нормативно визначає цілі і предмет діяльності окремого підприємства, відхилятися від яких без зміни статуту підприємству заборонено. Статут також визначає межі спеціальної правоздатності підприємства як юридичної особи. Це один з найважливіших правових актів підприємства, тому ст.9 Закону України “Про підприємства в Україні” спеціально визначає обов’язкові та альтернативні пункти, які включаються до статуту підприємства, а також визначає, що підприємство діє на основі статуту. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу.

У статуті підприємства визначаються власник та найменування підприємства, його місцезнаходження, предмет і цілі діяльності, його органи управління, порядок їх формування, компетенція та повноваження трудового колективу і його виборних органів, порядок утворення майна підприємства, умови реорганізації та припинення діяльності підприємства.

У найменуванні підприємства визначаються його назва (завод, фабрика, майстерня та інші) і вид (індивідуальне, сімейне, приватне, колективне, державне) та інше.

До статуту можуть включатися положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства: про трудові відносини, що виникають на підставі членства; про повноваження, порядок створення та структуру ради підприємства; про знаки для товарів і послуг та інше

У статуті підприємства визначається орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та інше).

Підприємство здійснює будь-які види господарської діяльності, якщо вони не заборонені законодавством України і відповідають цілям, передбаченим статутом підприємства.

4) Підприємство має необхідне для господарюючого суб’єкта майно – основні і оборотні кошти, інші цінності , якими воно володіє користується і розпоряджається на певному правовому титулі (на праві власності, повного господарського відання чи оперативного управління).

Майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Майно підприємства відповідно до законів України, статуту підприємства та укладених угод належить йому на праві власності, повного господарського відання або оперативного управління.

Обсяг прав та обов’язків підприємства в основному залежить від того , є воно власником майна чи ні , хоч вказаний Закон проголошує всі підприємства самостійними суб’єктами господарювання. Однак статус юридичної особи , який мають всі підприємства незалежно від форми власності , на базі якої вони функціонують , організаційно-правової форми господарювання тощо робить їх лише формально самостійними. Фактично такими є лише підприємства – власники майна , які повинні відповідати вимогам закону. До таких господарських організацій ( у тому числі підприємств) належать корпоративні форми підприємницької діяльності – господарські товариства, виробничі кооперативи , а також колективні підприємства (хоч щодо правового режиму майнової бази останніх , наприклад , колективних сільськогосподарських підприємств, Законом передбачена певна специфіка).

Підприємства – не власники майна фактично залежать від вказівок власника, які можуть бути зафіксовані в законі (для державних , казенних підприємств), в статуті