Засновниками та учасниками товариства можуть бути підприємства, установи, організації, а також громадяни, крім випадків, передбачених законодавчими актами України.

Підприємства, установи та організації, які стали учасниками товариства, не ліквідуються як юридичні особи.

Іноземні громадяни, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, а також міжнародні організації можуть бути засновниками та учасниками господарських товариств нарівні з громадянами та юридичними особами України, крім випадків, встановлених законодавчими актами України.

Господарські статутні товариства кваліфіковано законом як організаційно - правову форму підприємства, заснованого на колективній власності. Ця форма має істотні особливості щодо створення, діяльності та юридичного статусу. Тому товариства діють на основі Закону України “Про господарські товариства” , який визначає поняття , види, правила створення і діяльності товариств, а також права та обов’язки їх засновників та учасників. Статутні товариства є різновидом підприємств, тому вони діють також на підставі законодавства про підприємства [29].

Історично товариства є традиційною формою підприємництва. Світовий бізнес відпрацював кілька видів товариств, які різняться способами формування та функціонування статутного капіталу, межами відповідальності учасників за зобов’язаннями товариства. Згідно з першим критерієм Закону України “Про господарські товариства” розрізняє акціонерні та неакціонерні (інші) товариства (класичний поділ : товариства капіталів – акціонерні товариства, особові – інші). Відповідно до другого критерію (межі відповідальності) розрізняють товариства:

а) з обмеженою відповідальністю;

б) з додатковою відповідальністю;

в) повні;

г) командитні.

Три перші види товариств (акціонерне, з обмеженою відповідальністю та з додатковою відповідальністю) створюються і діють на підставі установчого договору і статуту. Це статутні господарюючі суб’єкти – підприємства колективної власності. Повне і командитне товариства діють на підставі установчих договорів.

З наведеної класифікації випливає, що категорія господарюючих суб’єктів типу товариств включає в себе загальні ознаки для всіх видів товариств і особливі ознаки окремих їхніх видів, які відповідним чином закріплені в Законі України “Про господарські товариства”.

Акціонерне товариство це так зване товариство капіталів. Особливості його правового статусу виражає визначення акціонерне. Ці особливості обумовлені акціонерною власністю , акціонерним способом формування і функціонування статутного фонду товариства. Акціонерним вважається товариство , яке має статутний фонд , поділений на певне число акцій рівних номінальній вартості , і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства. Акціонери відповідають за зобов’язаннями товариства лише у межах належних їм акцій. У випадках передбачених статутом , акціонери , які не повністю оплатили акції , несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства також у межах несплачених сум. З визначення випливають особливості акціонерного товариства , які обумовлюють специфіку його юридичного статусу. По-перше , статутний фонд акціонерного товариства має акціонерну природу , формується шляхом емісії та продажу акцій фізичним та/або юридичним особам. По-друге , акціонерне товариство має публічний статус емітента цінних паперів (акцій , облігацій). Інші товариства не мають статусу емітента акцій. Акціонерне товариство є юридичною особою , яка від свого імені випускає акції і зобов’язується своєчасно виконувати обов’язки , що випливають з умов їх випуску. Шляхом випуску і продажу акцій акціонерні товариства і формують свої статутні фонди , і збільшують їх , якщо це необхідно. Акції відкритих акціонерних товариств допускаються до вільного продажу на умовах визначених Законом України “ Про цінні папери та фондову біржу “, іншими актами про фондовий ринок. По-третє , фізичні та юридичні особи , які придбали акції акціонерних товариств , фіксуються у реєстрі власників іменних цінних паперів і набувають статусу акціонерів. Права та обов’язки акціонерів визначені статтями 10 і 11 Закону України “Про господарські товариства” , статтями 4, 5, 8 і 9 Закону України “ Про цінні папери та фондову біржу”. По – четверте , особливою ознакою акціонерного товариства є обмеження відповідальності акціонерів. Акціонери відповідають ( точніше - несуть ризик відповідальності ) за зобов’язаннями товариства тільки в межах належних їм акцій. За ознакою відповідальності акціонерів акціонерне товариство належить до товариств з обмеженою відповідальністю.

Юридичний статус акціонерного товариства характеризується і деякими іншими рисами. Так , товариство має засновницькі права щодо створення господарських об’єднань (участі в існуючих об’єднаннях ). Акціонерне товариство має право створювати дочірні підприємства , наділяти їх майном , яке належить товариству , призначати керівника та реалізовувати інші права власника дочірнього підприємства.

Чинним законодавством України передбачено , що акціонерне товариство має фірмову марку та товарний знак. Ці реквізити затверджуються правлінням товариства і реєструються в Торгово – промисловій палаті України [30].

За способом функціонування акцій закон розрізняє відкриті та закриті акціонерні товариства. Акції відкритих товариств можуть розповсюджуватись як шляхом відкритої підписки , так і шляхом купівлі – продажу на біржі (статті 6-8 Закону України “ Про цінні папери та фондову біржу”, ст.30 Закону України “ Про господарські товариства”). В закритому акціонерному товаристві акції розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватись шляхом підписки або купівлі – продажу на біржі.

Засновники закритих акціонерних товариств до дня скликання установчих зборів повинні внести не менш як 50 відсотків номінальної вартості акцій.

Одним з найпоширеніших видів господарських товариств в економічній сфері України є товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до ст.50 Закону України “ Про господарські товариства” товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство , що має статутний фонд поділений на частки , розмір яких визначається установчими документами.

Називаючи цей вид товариства “ товариством з обмеженою відповідальністю “ , законодавець не має на увазі обмеження