Законодавством (ст.71 Закону України “ Про господарські товариства”) встановлено особливий порядок виходу учасника з повного товариства. Якщо товариство було створено на невизначений строк , його учасник може у будь-який час вийти з товариства , попередивши про це не пізніше як за три місяці. Вихід з товариства , створеного на визначений строк , можливий лише з поважних причин та з попередженням не пізніше як за шість місяців. Учаснику , який вибув , сплачується вартість його частин прибутку , одержаної товариством у цьому році.

Як уже зазначалося учасники повного товариства несуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїм майном. Механізм такої відповідальності конкретизовано у ст.74 Закону України “ Про господарські товариства” : якщо при ліквідації повного товариства виявиться нестача наявного майна для сплати всіх боргів , за товариство у недостатній частині несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном , на яке відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення. Важливим є те , що учасник товариства відповідає за борги останнього незалежно від того , чи виникли вони після або до його вступу до товариства.

Якщо борги товариства повністю сплатить один із учасників , він має право звернутись з регресною вимогою у відповідній частині до решти учасників , які несуть перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства.

Командитне товариство можна кваліфікувати як товариство змішаного типу , в якому разом з одним або більше учасників , які здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть відповідальність за зобов’язаннями товариства всім своїм майном ( повні товариші) , є один або більше учасників відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства ( вкладників або командитистів).

Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше повних товаришів , вони несуть солідарну відповідальність щодо боргів товариства.

Правовий статус командитного товариства визначається нормами статей 67 – 74 Закону України “ Про господарські товариства” ( тобто законодавством про повні товариства) з урахуванням особливостей , передбачених у спеціальних статтях ( статті 78 – 83 ) Закону України “ Про господарські товариства” , безпосередньо присвячених командитним товариствам.

Установчий договір про командитне товариство, крім відомостей , які містить установчий договір про повне товариство , повинен включати розмір часток кожного з учасників з повною відповідальністю, розмір, склад і порядок внесення ними вкладів, форму їх участі у справах товариств.

В установчому договорі стосовно вкладників вказуються тільки сукупний розмір їх часток у майні товариства, а також розмір, склад і порядок внесення ними вкладів.

Вкладник може вступити до командитного товариства шляхом внесення грошових або матеріальних вкладів , у зв’язку з чим вкладники командитного товариства мають право:

діяти від імені командитного товариства тільки у разі наявності доручення і згідно з ним;

вимагати першочергового повернення вкладу (ніж учасникам з повною відповідальністю) у разі ліквідації товариства;

вимагати подання їм річних звітів і балансів, а також забезпечення можливості перевірки правильності їх складення.

Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади і додаткові внески у розмірі, способами і у порядку, передбаченими установчим договором.

Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50 відсотків майна товариства, зазначеного в установчому договорі.

На момент реєстрації командитного товариства кожний з вкладників повинен внести не менше 25 відсотків свого внеску.

Управління справами командитного товариства здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю.

У командитному товаристві, де є тільки один учасник з повною відповідальністю, управління справами здійснюється цим учасником самостійно.

Вкладники не вправі перешкоджати діям учасників з повною відповідальністю по управлінню справами командитного товариства.

Якщо вкладник командитного товариства укладає угоду від імені і в інтересах товариства без відповідних повноважень, то у разі схвалення його дій командитним товариством він разом з учасниками з повною відповідальністю відповідає за угодою перед кредиторами усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.

Якщо схвалення не буде одержано, вкладник відповідає перед третьою особою самостійно усім своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.

Вкладник командитного товариства відповідає за борги товариства, які виникли до його вступу у товариство, перед третіми особами в тому ж порядку, як і інші вкладники.

Командитне товариство припиняється також у разі вибуття всіх учасників з повною відповідальністю.

При вибутті усіх вкладників учасники з повною відповідальністю вправі замість ліквідації товариства перетворити його в повне товариство. У цьому випадку, як і у разі ліквідації товариства, необхідно внести відповідні зміни до установчого договору і державного реєстру.

Наявні у командитного товариства грошові кошти, включаючи і виручку від продажу його майна при ліквідації, після розрахунків по оплаті праці найманих працівників товариства і виконання обов'язків перед банками, бюджетом, іншими кредиторами у першу чергу розподіляються між вкладниками для повернення їм їх вкладів, а потім між учасниками з повною відповідальністю у порядку і на умовах, передбачених цим Законом та установчим договором. У разі недостатності коштів товариства для повного повернення вкладникам їх вкладів наявні кошти розподіляються між вкладниками відповідно до їх долі у майні товариства.

Крім розглянутих форм і видів підприємств законодавець застосовує для їх більш повної класифікації поняття категорії . Категорія означає техніко - економічну ( не юридичну) класифікацію підприємств (незалежно від форм