із складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об'єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.
Створення підприємств шляхом виділення здійснюється із збереженням за новими підприємствами взаємо зобов’язань та укладених договорів з іншими підприємствами.
У випадках, коли для створення і діяльності підприємства потрібні природні ресурси, дозвіл на їх використання видається відповідною Радою народних депутатів, а в передбачених законодавчими актами випадках - Верховною Радою України за поданням первинного природокористувача при наявності позитивного висновку державної екологічної експертизи або відповідної Ради народних депутатів. Відмову у наданні природних ресурсів може бути оскаржено в порядку, передбаченому законодавством України.
Підприємству може бути передана у колективну власність або надана у користування, в тому числі на умовах оренди, земельна ділянка в порядку, встановленому Земельним кодексом України ( ст.19, 21,23, 32, 34 та ін.).Відмова в наданні земельної ділянки може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Господарське законодавство регулює також способи створення підприємств. Так, підприємство може бути створене згідно з рішенням одного чи кількох власників або уповноваженого ним органу.
Підприємство набуває прав юридичної особи від дня його державної реєстрації.
Державна реєстрація підприємств здійснюється відповідно до Закону України "Про підприємництво". Діяльність незареєстрованих підприємств не допускається .
Законодавство визначає органи державної реєстрації підприємств. За загальним правилом , це державні органи за місцем знаходження підприємств , а саме :
виконкоми міських , районних у містах рад ;
районні , районні міст Києва і Севастополя державні адміністрації.
Законодавством також визначені органи , які здійснюють державну реєстрацію окремих видів суб’єктів господарського права. Так , господарські товариства , що займаються банківською діяльністю , реєструє Національний банк України в порядку , визначеному Законом України “ Про банки і банківську діяльність”. Фондова біржа підлягає державній реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Для державної реєстрації реєструю чому органу необхідно подати документи , перелік , яких визначено ст.8 Закону України “ Про підприємництво” [35].
За наявності всіх документів реєстрація підприємства здійснюється у строк не більше п’яти робочих днів. Протягом цього часу реєструючий орган зобов’язаний видати заявнику свідоцтво про державну реєстрацію підприємства. Свідоцтво є юридичною підставою для відкриття підприємству рахунків у банку за місцем його реєстрації або у будь – яких інших банках за згодою сторін. Банк зобов’язаний відкрити рахунок і в 3-дений термін повідомити про це податкову інспекцію.
Орган , який здійснює реєстрацію , зобов’язаний у 10- денний термін подати відомості до відповідної податкової інспекції та органу державної статистики. Ці органи встановлюють коди підприємств відповідно до Загального класифікатора галузей народного господарства Міністерства статистики України.
Підприємство має право створювати філіали, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи з правом відкриття поточних і розрахункових рахунків і затверджує положення про них [36].
Філія – це відособлений структурний підрозділ підприємства , який знаходиться не за місцем знаходження підприємства. Філії уповноважуються здійснювати в інтересах головного підприємства частину його функцій .
Представництво – це теж відособлений структурний підрозділ , який теж знаходиться не за місцем знаходження підприємства. Представництво , як правило , наділяється правами представляти інтереси головного підприємства: укладати від його імені угоди , здійснювати його захист прав та інтересів та інших юридичних дій.
Філії і представництва відповідно до п.12 Положення про державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності не потребують державної реєстрації.
На відміну від філій представництва не вправі здійснювати функції юридичної особи , вони наділяються правами лише здійснювати юридичні дії – укладання контрактів , захист інтересів головного підприємства. Межі повноважень керівника цих структурних підрозділів , крім положення про них , визначаються генеральною довіреністю.
Погодження питання про розміщення таких відособлених підрозділів підприємства з відповідними місцевими Радами народних депутатів провадиться в порядку, встановленому для створення підприємства.
Діяльність розташованих на території України відособлених підрозділів підприємств, які знаходяться за межами республіки, регулюється Законом України “Про підприємства” та іншими законами України.
Звичайно крім поняття “створення” підприємства існує також і поняття “припинення діяльності підприємства” про що піде мова в наступному розділі даної дипломної роботи.
Розділ 4.Припинення діяльності підприємства.
4.1.Поняття “припинення” діяльності підприємств.
Припинення діяльності підприємства – одне з юридичних понять господарського права. Це специфічна правова робота. До змісту поняття “припинення” входять юридичні підстави (”умови”), акти та процесуально – правові дії щодо припинення діяльності підприємства як суб’єкта права. Ці підстави, акти та дії передбачені законодавством про підприємства [37]. Загальні підстави припинення діяльності підприємств усіх видів визначені Законом України “Про підприємництво”(ст.11). Загальний процесуальний (процедурний) порядок і форми припинення регулює Законом України “Про підприємства в Україні” (ст.34- 36). Уразі банкрутства підприємства правовідносини припинення регулюються Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом “ .
Діяльність підприємства припиняє його власник (вищий орган підприємства, уповноважений орган).Припинення за юридичними підставами, як зазначалось вище, може бути двох видів :
Добровільним
Примусовим
Юридичними підставами добровільного припинення діяльності підприємств є ініціатива власника підприємства або передбачені законом чи установчими документами обставини. Мотиви ініціативи підприємства (підприємця) закон не регулює. Це можуть бути зміна профілю діяльності, конкуренція, затоварення тощо.
Види юридичних підстав примусового припинення підприємства визначені в законодавстві про підприємства у вигляді примірного переліку (ст.34 Закону України “Про підприємства в Україні”, ст.19 Закону України “Про господарські товариства”).
Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з