Скористайтеся пошуком, наприклад Реферат        Грубий пошук Точний пошук
Вхід в абонемент





Cутність податків, їх вплив на розвиток суспільства.

У статті розглядається сутність податків, їх вплив на розвиток суспільства.

Еволюція формування дер-жавних доходів протягом століть зазнала істотних змін — від натуральної форми за умов нерозвиненого ринково-го господарства до абсолютного використання грошової форми зараз. Найважливішим методом акумуляції державою суспільно-го продукту стали податки, які забезпечують левову частку бюд-жетних находжень.

Виникнувши на зорі товарно-грошових відносин, податки як економічна категорія еволюціону-вали разом з розвитком економі-чної архітектури суспільства. Ця еволюція торкнулася, насамперед, глибинної сутності податкових платежів. Якщо спочатку приро-да податку характеризувалася аб-солютно фіскальним змістом (безеквівалентний, обов'язковий платіж на користь держави), то поступово сформувалося розумі-ння податку, як своєрідної сус-пільної плати за виконання дер-жавою своїх функцій.

Такий перехід став можливим тільки за рахунок зміни суспіль-ного ладу, формування системи демократичних цінностей, уявлень про відповідальність держави та її представників перед кожним окремим громадянином. Можна зробити висновок, що еволюційний процес у фінансовій науці в ца-рині податків був викликаний го-строю практичною потребою сус-пільства в оптимізації відносин між державою та її громадянами.

Теоретичні суперечки стосовно функцій податків — фіскаль-на, регулююча, стимулююча, роз-подільна, контрольна — є опосе-редкованим свідченням про бага-тогранність економічної категорії "податок". Ця багатогранність значно ускладнює теоретичні до-слідження в цьому напрямку, і майже унеможливлює суто еко-номічний і фінансовий підхід до оподаткування на практиці. По-датки знаходяться в центрі уваги науковців вже ось кілька століть — А. Сміт, Д. Рікардо, А. Вагнер, К. Віксель заклали підвалини на-уки про податки, сучасні вітчиз-няні науковці Л. Андрущенко, В. Федосов, В. Суторміна, В. Мель-ник, Н. Кучерявенко в своїх ро-ботах досліджують теоретичні та практичні аспекти оподаткування.

Осмислення теоретичних та практичних основ оподаткування є одним із найважливіших на-прямків розвитку фінансової на-уки. Хоча податки як суспільний феномен існують протягом тисячі років, більшість сучасних нау-ковців вважає, що першими нау-ково обгрунтовану характеристи-ку податків дали Адам Сміт та Да-вид Рікардо (хоча набагато рані-ше Фома Аквінський визначав по-датки як дозволену форму погра-бування) .

В той же час М. Кучерявенко доводить, що вчення про податки існувало ще в давніх державах Сходу, стародавній Греції та Риму. В якості доказів цей автор використовує той факт, що у ста-родавньому Єгипті стягнення данини базувалося на уявленнях про фараона як особу божественну. Досить подібними були погляди на сутність податків та оподаткуван-ня. Ця подібність пояснювалася колегіальністю рішень, які прий-малися Радою (в Афінах), сена-том (в Древньому Римі). В Афінах панували переконання, що подат-ки є певним символом рабства і є неприйнятними для вільних гро-мадян. Зважаючи на таке ставлен-ня, не дивно, що в працях Арісто-теля зустрічалися думки, що ко-жен громадянин повинен прий-мати участь у формуванні доходів держави (насамперед, для вико-нання нею своїх оборонних функцій), але така участь повин-на бути добровільною і формува-тися у вигляді пожертвувань.

В Древньому Римі податки відігравали значущу роль порівня-но з Стародавньою Грецією, насам-перед через те, що постійно вели-ся війни, і держава потребувала регулярних надходжень для про-ведення військових операцій. Але, незважаючи на це, осмислення сут-ності та ролі податків в тогочасних роботах фактично відсутнє, обме-жувалося лише констатацією їх видів та методів стягнення.

Досить детально генеза по-датків вивчається в роботах вітчиз-няного науковця Мельника В.М., який пропонує розділити розви-ток теорії податків на два істо-ричних періоди:

1. Період письмових згадок про податки, які грунтуються на релі-гійних догматах або випливають із нагальних потреб. У них фіксу-вався факт стягнення без науково доведеного обгрунтування.

2. Період наукового обгрунту-вання категорій отримання до-ходів об'єднаннями публічного характеру.

Зроблений цим автором аналіз дозволив зробити висновок про те, що "...почавши з радикального за-перечення податків як рівноправ-ного державного доходу і перей-шовши до філософського обгрун-тування та ідеологізації наявної практики оподаткування з допущен-ням деякої несміливої її правки на прикладних засадах, податкові фінанси евоолюціонували до рівня теоретичного та методологічного конструювання сучасних перероз-подільних механізмів".

В своїй визначній праці "До-слідження про природу і причи-нах багатства народів" А. Смітом було визначено наступні принци-пи оподаткування:—

піддані держави мають брати участь у її підтримці відпо-відно до своєї платоспроможності, пропорційно до доходу, яким вони користуються;—

податки повинні стягувати-ся у найвигідніший час і найви-гіднішим способом для особи, що його сплачує;—

кожний податок має бути так побудований, щоб він брав із кишень населення якомога мен-ше, понад те, що він приносить до скарбниці держави.

Демиденко Л.М., стосовно по-стулатів, розроблених А. Смітом, зазначає, що їх актуальним поло-женням є те, що "до платників податків не варто застосовувати репресій, оскільки це може зав-дати шкоди розвитку промисло-вості, а держава втрачає вигоду, яку могла б мати від розширення бази оподаткування завдяки додат-ковим інвестиціям".

Послідовник А. Сміта, Д. Рікар-до підкреслював, що основна маса податків перекладається на при-буток капіталістів. Розглядаючи вплив податків на прибуток та ціни, перекладання податків, Д. Рікардо вважав несуттєвими конкретні їх форми. Д. Рікардо пи-сав: "Податки становлять ту час-тину продукту землі та праці краї-ни, яка надходить у розпоряджен-ня уряду: вони завжди сплачують-ся або з капіталу, або з доходу країни". Зважаючи на такі момен-ти, вчений вважав за необхідне звільнити капітал від податків, істотно їх скоротити. Особливо це стосувалося непрямих податків, які скорочують споживання, збільшують витрати виробництва, зменшують прибутки підприємств.

Вітчизняний науковець Романенко О.Р. особливо підкреслює внесок у розвиток природи податків А. Вагнера, який одним із перших розглядає не тільки суто фіскальне призначення податків, а регуляторне, за допомогою яко-го держава змінює розподіл сус-пільного продукту.

Основоположником податкової теорії послуг став відомий анг-лійський вчений Дж. С.


Сторінки: 1 2 3