Сутність податків і їх функції
Податки є важливою ланкою фінансових відносин у суспільстві і як форма фінансових відносин виникають одночасно з появою дер-жави. З розвитком товарно-грошових відносин оподаткування здій-снюється в основному в грошовій формі. Податки — це обов'язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забез-печують фінансування державних витрат.
Обов'язкові платежі перераховуються в бюджет держави, а та-кож в інші цільові державні фонди. Вони можуть здійснюватися в кількох формах: податки, плата за ресурси, цільові відрахування.
Суспільне призначення податків виявляється в тих функціях, які вони виконують. У спеціальній літературі різні автори називають різ-ні функції податків. Найбільш поширеним є погляд, що податки ви-конують дві основні функції — фіскальну та регулюючу.
Фіскальна функція податків полягає в мобілізації коштів у роз-порядження держави та формуванні централізованих фінансових ресурсів для виконання державних функцій. Вона реалізується через розподіл частини валового національного продукту.
Фіскальна функція є дуже важливою для характеристики по-датків, їх суспільного призначення. Для здійснення цієї функції важливе значення має постійність і стабільність надходження коштів.
З підвищенням ролі держави зростає значення регулюючої фун-кції податків. Ця функція реалізується через вплив податків на різ-ні сторони діяльності суб'єктів господарювання (рис. 5.1). Викорис-тання податків у цій функції є достатньо складним процесом і залежить від правильного вирішення таких питань:
1. Визначення об'єкта оподаткування. Згідно з чинним зако-нодавством оподатковуються валовий дохід, прибуток, вартість май-на, сума заробітної плати, вартість товарної продукції, обсяг реалі-зації та ін.
2. Визначення джерел сплати податків. Такими джерелами можуть бути: прибуток (при стягненні податків за землю, на транс-портні засоби, на прибуток, на нерухоме майно); собівартість (від-рахування на соціальні потреби в цільові державні фонди, сплата місцевих податків і зборів); частина виручки від реалізації продукції (сплата акцизного збору, податку на додану вартість, мита).
3. Установлення розміру ставок податків і методики їх роз-рахунку. Ставки податків є дуже складною проблемою оподатку-вання. Вони істотно впливають на прояв регулюючої функції по-датків. Податкові ставки можуть бути універсальними і дифе-ренційованими. Вони можуть встановлюватися в грошовому ви-раженні на одиницю оподаткування, а також у відсотках до об'єкта оподаткування. Відсоткові ставки оподаткування можуть бути: пропорційними (не залежать від розміру об'єкта оподатку-вання), прогресивними (зростають зі збільшенням об'єкта оподат-кування), регресивними (знижуються зі збільшенням об'єкта опо-даткування).
4. Установлення термінів сплати податків. Для різних податків іюни різні і залежать від об'єкта оподаткування, розміру податків і джерел сплати. Для уникнення негативного впливу податків на фінан-сово-господарську діяльність важливе значення має запобігання ім-мобілізації оборотного капіталу підприємства для сплати податків.
5. Надання податкових пиьг. Пільги істотно впливають на прояв регулюючої функції податків і можуть надаватися окремим платникам податків, а також визначатися для окремих об'єктів оподаткування.
6. Застосування штрафних санкцій за порушення податково-го законодавства суб'єктами господарювання. Штрафні санкції застосовуються за таких порушень: неподання або несвоєчасне по-дання необхідних документів, форм звітності до податкової адмініс-трації; несплата в установлений термін податків та інших обов'язкових платежів державі; приховування об'єктів від оподат-кування, умисне заниження суми податку. При цьому регулююча функція податку залежатиме від розміру фінансових санкцій та джерела їх сплати.
У процесі реалізації регулюючої функції податків виявляється її вплив на такі показники фінансово-господарської діяльності підпри-ємств: собівартість продукції, прибуток від реалізації, балансовий прибуток, обсяг реалізації, виручка від реалізації, чистий прибуток, швидкість обертання оборотних коштів, платоспроможність, фінан-сова стійкість, іммобілізація оборотних коштів, обсяг отриманих кредитів.
Система оподаткування підприємств та її становлення в Україні
Система оподаткування — це продукт діяльності держави, її важливий атрибут. Кожна держава формує свою систему оподат-кування з урахуванням досвіду інших країн, власних національних особливостей, стану економіки, розвитку ринкових відносин, не-обхідності вирішення конкретних економічних і соціальних за-вдань.
Становлення системи оподаткування в Україні почалося з прийнят-тям 25 червня 1991 p. Закону «Про систему оподаткування». У ньому були визначені принципи побудови і призначення системи оподатку-вання, перелік податків, зборів (обов'язкових платежів), платники та об'єкти оподаткування. Таким чином було закладено основи системи оподаткування, створено передумови для її наступного розвитку.
Ураховуючи зміни в податковій політиці держави, необхідність подальшого вдосконалення оподаткування, 2 лютого 1994 p. було прийнято другий варіант Закону «Про систему оподаткування». Третій варіант цього закону Верховна Рада України прийняла 18 лютого 1997р.
В останньому варіанті закону дається більш повне і чітке визна-чення принципів побудови системи оподаткування; поняття системи оподаткування, платників податків і зборів, об'єїста оподаткування;
обов'язків, прав і відповідальності платників податків; видів подат-ків, зборів і порядку їх зарахування до бюджету та державних ці-льових фондів.
Система оподаткування — це сукупність податків і зборів, (обоє 'язкових платежів) до бюджетів різних рівнів, а також до державних цільових фондів, що стягуються в порядку, установле-ному відповідними законами держави.
Законом «Про систему оподаткування» визначено такі важливі принципи її побудови:—
стимулювання підприємницької виробничої діяльності та ін-вестиційної активності;—
стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;—
обов'язковість;—
рівнозначність і пропорційність;—
рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискри-мінації;—
соціальна справедливість;—
стабільність;—
економічна обгрунтованість;—
рівномірність сплати;—
компетентність;—
єдиний підхід;—
доступність.
На жаль, не всі з перелічених принципів реалізуються в сучасній податковій політиці, у практичній реалізації законодавчих актів що-до окремих податків.
У системі оподаткування можна виділити дві підсистеми: оподат-кування юридичних осіб (підприємств) та оподаткування фізичних осіб.
На рис. 1 зображено підсистему оподаткування підприємств, на підставі Закону України «Про систему оподаткування» від 18 лю-того 1997 p., а також пізніших доповнень до нього.
Підприємства — суб'єкти господарювання повинні сплачувати загальнодержавні, а також місцеві податки і збори. Загальнодержа-вні податки і