прямі податки [податок на прибуток, плата (податок) за зем-лю, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, податок на нерухоме майно (нерухомість)];—

непрямі податки [податок на додану вартість (ПДВ), акци-зний збір, мито];—

збори (на обов'язкове державне пенсійне страхування, на обов'язкове соціальне страхування, до державного інноваційного фонду; за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок держа-вного бюджету; за забруднення навколишнього середовища; рентні збори;гербовий збір);—

відрахування на фінансування автомобільних доріг, державне мито, плата за торговий патент на деякі види підприємницької дія-льності.

Місцеві податки і збори включають:—

два податки (комунальний податок і податок з реклами);—

різні збори (за право використання місцевої символіки; за пар-ковку автотранспорту; за проїзд територією прикордонних областей транспортом, що прямує за кордон; за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг; ринковий збір; готельний збір; за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей; за право проведення кіно- і телезйомок та ін.).

Аналіз системи оподаткування в Україні, її становлення і роз-витку дає змогу зробити висновок про серйозні недоліки, що їй притаманні. По-перше, це нестабільність податкової системи. Час-ті зміни в законодавчих актах щодо окремих податків негативно впливають на розвиток підприємницької діяльності. По-друге, ос-новним є фіскальне спрямування податкової системи, недостатня регулююча функція основних податків. По-третє, система в ці-лому надто громіздка, розрахунки окремих податків невиправдано ускладнені.

Рис. 1 Підсистема оподаткування суб'єктів підприємницької діяльності (підприємств) в Україні