Загальні поняття про адміністративну відповідальність, адміністративна відповідальність неповнолітніх.

План

Загальні поняття про адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність неповнолітніх.

Заходи. Які застосовуються до неповнолітніх.

Групи адміністративних порушень.

Адміністративні порушення за які неповнолітні несуть відповідальність на загальних засадах.

1.Під адміністративною відповідальністю слід розуміти накладення на правопорушників загальнообов'язкових правил, які діють у державному управлінні, адміністративних стягнень, що зумовлюють для цих осіб обтяжливі наслідки матеріального чи морального характеру. Адміністративна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, що має всі ознаки останньої. Разом з тим адміністративна відповідальність є складовою адмініс-тративного примусу і наділена всіма його ознаками.

Основні риси адміністративної відповідальності полягають у тому, що її підставою є адміністративне правопорушення (про-ступок). Притягнення до адміністративної відповідальності — обов'язок державних органів, які є суб'єктами виконавчої вла-ди, їх перелік наводиться в розд. III КпАП України. Суб'єктами адміністративної юрисдикції є також місцеві (загальні) суди (судді).

До винних у вчиненні правопорушення застосовуються адмі-ністративні стягнення, передбачені ст. 24 КпАП України. Поря-док притягнення до адміністративної відповідальності спроще-ний, що створює умови для його оперативного і економічного використання. Слід звернути увагу на те, що між правопорушни-ком і органом (посадовою особою), який накладає стягнення, від-сутні службові відносини, що характерно для дисциплінарної відповідальності. Адміністративна відповідальність урегульована нормами адміністративного права, в яких наводиться повний пе-релік адміністративних проступків, адміністративних стягнень і органів, уповноважених застосовувати їх. До цього виду юридич-ної відповідальності притягаються порушники загальнообов'яз-кових правил (норм), встановлених повноважними суб'єктами. Суб'єктами правопорушень можуть бути фізичні особи — грома-дяни і посадові особи, а за окремі правопорушення — державні службовці (Закон України «Про боротьбу з корупцією»).

2.Серед суб'єктів адміністративних правопорушень вирізняють-ся так звані спеціальні суб'єкти, тобто ті, які мають певні особли-вості щодо вчинення окремих адміністративних правопорушень або не несуть адміністративну відповідальність на загальних під-ставах. До них належать неповнолітні, іноземні громадяни, війсь-ковослужбовці та працівники міліції, посадові особи, народні депутати, батьки або особи, що їх замінюють, та ін.

Згідно з ст. 13 КпАП України до осіб віком 16-18 років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються відпо-відні заходи впливу. Спочатку наведемо визначення поняття «не-повнолітні». Неповнолітні — це особи, які не досягли 18 років, тобто віку, з досягненням якого закон пов'язує настання повної дієздатності. Неповнолітні, які не досягли встановленого в законі віку (14 років згідно з Кримінальним кодексом України та 16 ро-ків згідно з КпАП України), є малолітніми і юридичній відпові-дальності, у тому числі адміністративній, не підлягають, оскільки визнаються нездатними усвідомлювати значення своїх дій і керу-вати ними. До того ж адміністративна відповідальність неповно-літнього може настати тільки тоді, коли 16 років йому виповни-лось саме до моменту вчинення протиправного діяння, а не до вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

3.До неповнолітніх віком 16-18 років, які скоїли адміністратив-ні проступки, можуть бути застосовані заходи, передбачені ст. 241 КпАП, а саме:*

зобов'язання публічно або в іншій формі вибачитись перед по-терпілим;*

застереження;*

догана або сувора догана;*

передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, або під нагляд педагогічному чи трудовому ко-лективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх про-хання.

Заходи впливу мають виховний характер І можуть бути засто-совані до неповнолітніх, які скоїли адміністративний проступок, у віці 16-18 років, якщо орган адміністративної юрисдикції дійде висновку, що виправлення правопорушника можливе без засто-сування до нього суворішого адміністративного стягнення. У су-купності ці заходи утворюють систему, що складена з урахуванням збільшення тяжкості примусових заходів — від менш суво-рих до суворіших.

Найменш суворим заходом є зобов'язання публічно або в іншій формі вибачитись перед потерпілим. Цей захід орган адміністра-тивної юрисдикції застосовує тоді, коли він дійшов висновку, що неповнолітній визнав неправомірність своєї поведінки, суспільну шкоду скоєного діяння і покаявся в ньому. Публічність вибачен-ня при цьому полягає у здійсненні його не тет-а-тет (тобто непо-внолітній і потерпілий), а у присутності інших осіб.

Питання про форму публічного вибачення вирішує орган ад-міністративної юрисдикції з урахуванням усіх обставин справи і побажань потерпілого.

Попередження — суворіший захід виховного впливу, що по-лягає в усному оголошенні органом адміністративної юрисдик-ції офіційного від імені держави осудження неповнолітнього правопорушника і його поведінки, яка виявилась у скоєнні ад-міністративного проступку, що не становить значної суспільної небезпеки.

Догана або сувора догана є заходами морально-психологічного впливу, які застосовуються до неповнолітніх правопорушників у разі систематичного невиконання ними встановлених правил пове-дінки і скоєння правопорушень, що свідчать про формування анти-суспільної установки. Догана або сувора догана є жорстокішими заходами стягнення, ніж попередження неповнолітнього. Вони супроводжуються офіційним від імені держави суворим засуджен-ням неповнолітнього правопорушника і скоєного ним діяння.

Передання неповнолітнього під нагляд батькам або особам, що їх замінюють, складається з накладення на вказаних осіб ор-ганом адміністративної юрисдикції зобов'язання з посилення ви-ховного впливу на неповнолітнього правопорушника: здійснення культурно-виховних заходів; роз'яснювальної роботи; система-тичного контролю поведінки неповнолітнього та ін. Під особами, що замінюють батьків, розуміються усиновителі, опікуни і піклу-вальники.

Передавати неповнолітнього правопорушника під нагляд бать-кам або особам, що їх замінюють, доцільно лише в разі їх згоди і здатності забезпечувати нагляд і відповідний виховний вплив на неповнолітнього. Бажання і згода останнього при цьому не вра-ховуються.

Передання неповнолітнього правопорушника під нагляд педа-гогічному або трудовому колективу означає накладення органом

адміністративної юрисдикції на відповідний колектив з його (коле-ктиву) згоди зобов'язання здійснювати на неповнолітнього вихов-ний вплив і контролювати його поведінку. По суті, це довіра педа-гогічному або трудовому колективу неповнолітнього, якого вони знають за спільною роботою або навчанням і за поведінку